Росіяни почали використовувати для захисту своїх НПЗ від атак українських дронів аеростатні загородження, які вперше застосували під час Першої світової війни. Defense Express пояснив у своєму аналізі, наскільки таке рішення життєздатне.
За словами експертів, загородження, яке використовують росіяни, являє собою два відносно невеликих аеростати, між якими натягнута сітка із тонких тросів, у яких мають заплутуватись, або руйнуватись безпілотники. Такі загородження мають розгортати поряд або вже на самих важливих об'єктах, зазначає Defense Express.
Водночас аналітики наголосили, що подібні протидронові загородження мають одну «глобальну проблему»: безпілотники можуть легко перелетіти сітку і без проблем уразити обʼєкт, який охороняє аеростат. Щоб завадити цьому, росіяни створили систему, яка за даними радіолокаційних систем, визначає висоту польоту дрона, й через троси автономно коригує висоту самого загородження, щоб спіймати БпЛА.
Втім, поки незрозуміло, чи зможе ця система достатньо швидко змінювати висоту, щоб перехоплювати безпілотники, які маневрують.
Крім того, якщо кілька дронів одночасно атакуватимуть з різних висот, така система не зможе захистити ціль від усіх них, кажуть експерти. Є питання і до самої сітки. Під час випробувань росіяни використовували невеликий, фактично іграшковий дрон. Його розміри значно менші навіть за найменші українські далекобійні безпілотники.
«Тож виникають сумніви, щодо того, чи витримає таке загородження зустріч із далекобійним безпілотником, що летить на швидкості у кілька сотень кілометрів на годину, й важить кілька сотень кілограмів. Або чи зможе воно його взагалі зупинити», — йдеться в аналізі Defense Express.
Читайте також:
- Путін засекретив і заборонив поширювати в інтернеті інформацію про роботу російських НПЗ
- Путін відкинув пропозицію припинити удари по суднах в обмін на зупинку атак на російські НПЗ
- Масштабна заграва. У Волгограді після атаки дронів спалахнула пожежа в районі НПЗ та хімзаводу — OSINT-аналіз
Наразі у РФ існує кілька подібних паралельних проєктів з аеростатними загородженнями, проте жоден з них наразі не має особливих успіхів і всі вони досі перебувають лише на стадії розробки, йдеться у статті Defense Express.
Такі аеростатні загородження вперше почали застосовувати під час Першої світової війни, а особливу популярність вони набули вже за часів Другої світової війни, де були досить поширеними. Наприклад, одним із відомих випадків застосування аеростатних загороджень стала Велика Британія під час Другої світової війни. Їх використовували для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1. Водночас за весь період застосування такі загородження змогли перехопити лише близько 5% запущених ракет.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилить атаки на російські НПЗ у відповідь на нову кампанію повітряних ударів Москви, спрямовану на те, щоб змусити людей залишити Київ та інші міста.
Генеральний штаб України заявив, що удари Сил оборони України по російських нафтопереробних підприємствах вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ Президент України Володимир Зеленський підтвердив цифру у 45%
