У Києві вже працюють 12 автоматизованих турелей, які допомагають збивати російські реактивні дрони. За словами заступника командувача Повітряних сил Юрія Черевашенка, їхня ефективність на різних напрямках становить від 20% до 40%, а в середньому — близько 28%. Окремі цілі такі системи вже уражали на відстані до 1,4 кілометра.
Про роботу турелей 6 жовтня розповів заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Юрій Черевашенко. Він виступив під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Засідання транслювали на YouTube-каналі народного депутата Олексія Гончаренка.
За словами військового, автоматизовані турелі вже використовують не лише в Києві. Загалом на різних напрямках України встановлено близько 200 таких засобів протиповітряної оборони. Основні райони їхньої роботи — Київщина, Харківщина, Запорізька та Одеська області.
Турелі вже збивають реактивні дрониЧеревашенко пояснив, що зараз Україна використовує турелі з кулеметами калібру 12,7 мм. Вони можуть працювати по цілях, які рухаються на великій швидкості, зокрема по реактивних безпілотниках. Максимальна дальність ураження,
яку вже зафіксували, становить 1400 метрів. Водночас реактивні дрони та дрони типу «Бандероль», за словами військового, зазвичай збивають на відстані до 800 метрів.
«Реактивні дрони і «Бандеролі» ми, як правило, збивали на відстані до 800 метрів», — розповів Черевашенко. Водночас окремі збиття були зафіксовані на дальності до 1,4 кілометра. Йдеться про цілі, які можуть летіти зі швидкістю близько 500–600 км/год. Саме висока швидкість робить їх складнішими для перехоплення. У Повітряних силах також прогнозують, що Росія може надалі збільшувати швидкість таких дронів.
Яка ефективність турелейЗа даними, які озвучив Черевашенко, результативність турелей залежить від напрямку та кількості цілей під час атаки. На різних ділянках вона становить від 20% до 40%. У середньому показник зараз дорівнює близько 28%. Тобто йдеться не про гарантоване знищення кожної цілі, а про частку уражених дронів під час роботи системи. «Статистика зараз показує, що на різних напрямках, залежно від масованості ударів, — від 20 до 40%. В середньому десь 28% ефективність застосування», — сказав заступник командувача Повітряних сил.
Він пояснив, що на результат впливає, зокрема, те, наскільки далеко турель виявляє ціль. Радар або інша система може побачити дрон на значній відстані, але кулемет працює лише на ближчій ділянці. Тому саме момент відкриття вогню та відстань до цілі мають велике значення.
Турель не стріляє повністю самостійноПопри використання штучного інтелекту та автоматизованого наведення, турелі не працюють повністю без участі людини. Система отримує інформацію від радарів та інформаційно-телекомунікаційних систем. Після цього вона може самостійно знайти ціль, навестися на неї та супроводжувати її.
Але остаточне рішення про відкриття вогню залишається за оператором. Це зроблено насамперед із міркувань безпеки. Поруч із туреллю можуть одночасно працювати інші підрозділи та системи Сил оборони, тому повністю автоматичне рішення про стрільбу може створювати додаткові ризики. «Це в першу чергу заходи безпеки. І в другу чергу це безпека застосування іншого озброєння», — пояснив Черевашенко.
Таким чином, штучний інтелект допомагає саме на етапі пошуку та супроводу цілі. Людині вже не потрібно вручну вести швидкий дрон від моменту його виявлення.
Це особливо важливо, коли ціль рухається на великій швидкості.
У Києві встановили 12 турелейПро встановлення турелей у столиці раніше повідомив президент Володимир Зеленський. 4 жовтня він заявив, що в Києві вже встановили понад 12 таких систем. Ще вісім автоматичних бойових модулів планували встановити в Київській області. Йдеться про системи, розраховані на великокаліберні кулемети. Їхнє завдання — доповнити інші засоби протиповітряної оборони та працювати по цілях на ближній ділянці.
Турелі не мають замінити всю систему ППО. Вони працюють як один із її елементів. Їхня перевага полягає в автоматизованому виявленні та супроводі швидкої цілі, а також у можливості швидко відкрити вогонь після команди оператора.
Раніше речник Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв, що за допомогою роботизованих турелей уже були випадки збиття реактивних безпілотників, зокрема «Герані-5». За його словами, машинний зір та штучний інтелект допомагають зменшити вплив людського фактора під час наведення.
Турелі хочуть зробити потужнішимиЧеревашенко також повідомив, що ці системи продовжують вдосконалювати.
Зокрема, планують встановлювати кулемет більшого калібру. За задумом, це має збільшити дальність роботи та уражуючу силу турелі. Для України це особливо важливо через зміну російських ударних дронів. Росія дедалі активніше використовує реактивні безпілотники, які складніше перехоплювати через їхню швидкість.
За словами Черевашенка, зараз реактивні дрони становлять близько 40% від усіх безпілотників, які застосовує РФ під час атак. У Повітряних силах прогнозують, що в перспективі ця частка може зрости до 80%. Водночас швидкість таких дронів, за прогнозом військового, може збільшитися до 800–900 км/год. Наразі таких швидкостей, за його словами, ще не фіксували.
Україна готує й інші засоби проти реактивних дронівТурелі — лише один із напрямків, над якими працюють українські військові. Черевашенко також розповів про малі ракети-перехоплювачі. За його словами, їх уже виготовляють сотнями, а заявлена ефективність таких засобів становить близько 50%. Окремо розвивають дрони-перехоплювачі. За словами військового, два основні вироби вже пройшли кодифікацію Міністерства оборони — Predator та Steliter.
Загалом із Повітряними силами зараз співпрацюють близько 20 компаній, які розробляють такі системи.
Черевашенко зазначив, що 14 компаній уже проводять тестові польоти. Шість із них мають певні результати зі знищення реактивних дронів, а три розробки у Повітряних силах вважають перспективними. На запитання про терміни масштабування військовий відповів, що необхідні обсяги перехоплювачів очікуються не раніше кінця листопада. Тобто найближчими тижнями Україна продовжить випробування та відбір технологій, які можна буде використовувати у більшій кількості.
Де ще працюють такі системиЗа словами Черевашенка, близько 200 автоматизованих засобів ППО вже розгорнуті на різних напрямках. Окрім Київщини, їх використовують у Харківській, Запорізькій та Одеській областях. Ці системи потрібні передусім там, де є загроза швидких дронів і де важливо посилити ближній рубіж протиповітряної оборони. Вони можуть доповнювати мобільні вогневі групи та інші засоби ППО.
Водночас військовий говорив і про проблеми мобільних вогневих груп. За його словами, цьому напрямку потрібно покращувати якість роботи,
а дефіцит особового складу там становить близько 40%. Тому турелі розглядають не як єдине рішення, а як частину багаторівневої системи захисту. Разом із радарами, мобільними вогневими групами, ракетами та дронами-перехоплювачами вони мають допомогти закривати різні ділянки повітряного простору від російських атак. Засідання ТСК
">транслювалось на YouTube-каналі політика.Нагадаємо, у Росії стрімкопогіршуються споживчі настрої, знижується довіра до економіки та зростає тривожність через можливу нову хвилю мобілізації Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Після трьох років неочікуваного економічного зростання росія стикається з раптовим уповільненням — витрати на війну, інфляція та падіння цін на нафту почали тиснути на економіку, яка ще донедавна здавалася стійкою до санкцій.
Кредитування населення у росії скоротилося до шестирічного мінімуму.
