Протидія реактивним шахедам — головна тема на порядку денному як серед військових та виробників, так і серед цивільних, які потерпають від щоденних масованих атак, зокрема на столицю. Вже зараз Україна має одразу кілька систем, що можуть протидіяти цій зброї ворога. Журналіст NV Сергій Окунєв вирушив на Харківщину, де підрозділ ППО Аквіла у лавах Третього армійського корпусу впроваджує нові технології та використовує найсучаснішу техніку НАТО задля боротьби з дронами на реактивній тязі.
Про які саме системи йдеться, як себе показує новітня зброя та чи дійсно знайдене вирішення проблеми? Про це — в ексклюзивному сюжеті NV.
Британський «рейнджер» у харківських степахЦе поле на Харківщині було засіяне навесні, проте врожай так ніхто і не зібрав. Підіймаючи клуби диму, тут мчить бронемашина. Здалеку можна було б подумати, що це звичайний Humvee або щось подібне, однак є значна відмінність — бойова турель на даху. Насправді до точки чергування несеться британський зенітно-ракетний комплекс RapidRanger під керуванням військовослужбовців 1030-го зенітно ракетно-артилерійського полку Аквіла.
Коли мова заходить про зенітно-ракетні комплекси, може виникнути асоціація зі справжніми велетнями — системами Patriot, SAMP/T або С-300. На відміну від них, RapidRanger є мобільним комплексом ближньої дії. Радар для пошуку і наведення на ціль, пускова установка з кількома ракетами і система керування комплексом об'єднані в одній броньованій машині вагою до 5 тонн.
«Фактично ми можемо збивати дуже багато цілей, починаючи від дронів-розвідників і закінчуючи крилатими ракетами. Зараз у нас фокус на протидію реактивним шахедам та Бандеролям, але якщо будуть інші цілі і надійде команда на знищення — ми зробимо це», — розповідає командир екіпажу з позивним Академік.
За кілька хвилин до зустрічі з журналістом екіпаж Аквіли отримав команду про наближення цілі — ворог запустив Бандеролі. Машина виїхала на пусковий рубіж у повній готовності, втім, російські ракети змінили напрямок руху і оминули цю позицію.
Британський ЗРК здатний виявляти цілі за 15 кілометрів. Знищувати їх можна на відстані до 6 кілометрів, та екіпаж розповідає, що, коли є така можливість, ті ж самі БПЛА ворога можуть підпустити ближче — для більш надійного ураження.
«Після запуску нашої ракети в бік цілі оператор прямо з машини керує польотом за допомогою лазерного наведення. Тобто ми можемо перехоплювати ціль, навіть якщо вона маневрує, змінює напрямок руху тощо. З одного боку це складніше, ніж принцип „запустив та забув“, але з іншого — підвищується ймовірність знищення. Тут є і автоматичний режим, але ми тривалий час проходили навчання, відточували навички на симуляторах по багато годин, тому якось надійніше контролювати процес самому», — каже оператор з позивним Красавчик.
Він має на своєму рахунку не одне збиття ворожих дронів. За його словами, все вийшло майже як у голлівудських фільмах: чоловік вперше заступив на бойове чергування на цьому комплексі і вже за 30 хвилин знищив ціль.
Читайте також:
Як Аліса в країні БпЛА. Чому ППО треба бігти, аби встигнути за реактивними дронами, і яким буде ідеальний захист, — шведський експерт Академік згадує й інші історії успішного застосування комплексу.
«У нас був випадок на день народження нашого командира Андрія Білецького. Ми зафіксували ціль, вона маневрувала, змінювала напрямок,
не було гарантій, що пройде через нашу позицію. Але потім врешті пішла рівно на нас. Пуск — одразу знищення. Оператор кричить, задоволений. І тут буквально за кілька хвилин — ще одна ціль. Другий пуск — друге знищення. Екіпаж мало не стрибав по полю. Ми розуміємо, що кожна ворожа ціль — це потенційно знищений об'єкт інфраструктури або загроза життю цивільних. А нам вдалося запобігти цьому. Звісно, в такі моменти емоції найкращі», — каже командир.
Попри те, що підрозділ оперує RapidRanger лише кілька місяців, бійці вже дослідили усі його особливості. Британський ЗРК дійсно ефективний проти реактивних цілей, але є ключова проблема номер один — обмеження висоти перехоплення.
Ворожі дрони вже давно намагаються проходити основний маршрут на висотах понад 5 кілометрів, а подекуди і значно вище. Під час атак на Київщину реактивні шахеди досягають висоти 7−8 кілометрів, підтверджують джерела NV у силах протиповітряної оборони. Лише перед самим ударом дрон починає скидати висоту. Таким чином відбувається заочне змагання між ворожими БПЛА та українськими системами ППО,
що адаптують багаторівневу систему захисту для протидії ворожим спробам.
RapidRanger використовує кілька різних ракет, базовий показник висоти перехоплення — близько 5 кілометрів. Бійці розрахунку, які знають особливості системи не «на папері», а на практиці, стверджують: далеко не завжди максимальний показник, що вписаний «у паспорті», відповідає дійсності. Впливає безліч обставин, починаючи від коефіцієнта «відстань-висота» до специфіки цілі, її розміру, швидкості тощо.
Читайте також:
Напівкитайська зброя масового терору. Коли і за яких умов Україна зупинить безкінечні атаки реактивних дронів росіян — інтерв'ю з Флешем Найефективнішим перехоплювачем RapidRanger вважають Starstreak 2. Найшвидша ракета малої дальності у світі використовує систему з трьох дротикоподібних снарядів, які влучають у ціль кілька разів, що майже гарантує знищення. Крім того, виробник заявляє про можливість перехоплення цілей на відстані до 7 кілометрів, що дуже важливо в контексті протидії ворожим реактивним дронам. І тут виникає значна проблема номер два: ціна. Західна система ППО загалом не пристосована до викликів,
з якими зіштовхується Україна. У НАТО фокусуються на дуже якісних, але дороговартісних комплексах та снарядах, на це накладається й обмежений обсяг їх виробництва. Українцям добре відомо це на прикладі перехоплювачів для ЗРК Patriot.
Влітку 2026 року командир полку ППО Аквіла Максим Зайченко в інтерв'ю NV пояснював, що система протиповітряної оборони має складатися з багатьох компонентів і «грати як оркестр з різних музичних інструментів». У захисті неба можуть брати участь як старі радянські системи на кшталт Стріли, так і новітні комплекси RapidRanger. Знаючи про особливості, плюси та мінуси кожної окремої ланки, можна побудувати оборону, де взаємно «перекриватимуться» недоліки та компенсуватиметься обмеження тих чи інших компонентів.
Не просто пікап із кулеметом. Як австралійська «розумна» система ППО показує себе в УкраїніПоки екіпаж RapidRanger чергує в очікуванні реактивних дронів або ракет, в іншому районі Харківщини бійці Аквіли продовжують боротьбу зі звичайними шахедами. Військові кажуть: враження, що дрони з двигунами внутрішнього згоряння зникли як загроза,
є хибним. Насправді ворог регулярно використовує їх у прифронтових регіонах. Певною мірою той факт, що такі шахеди стали менше атакувати Київ чи інші великі міста в тилу, свідчить про розгортання та впровадження ефективних систем їх знищення. І це не тільки дрони-перехоплювачі — трапляються і зовсім несподівані рішення.
Недалеко від позиції бійців Аквіли можна побачити пікап із кулеметом. Колись мобільно-вогневі групи на подібних пікапах були основним засобом протидії шахедам. Але у кузові цієї машини — «розумна» система ППО M-Ace з антидроновим бойовим модулем Slinger, який було передано Україні наприкінці 2023 року від Австралії. Сам модуль — це великокаліберна турель, значно потужніша за звичайний кулемет. Її ключова відмінність — не у розмірі чи вогневій потужності, а в системі керування. У пікапі встановлений мінікомп'ютер, за допомогою якого оператор може керувати вогнем просто з пасажирського місця. M-Ace може самотужки виявляти, супроводжувати та за командою знищувати ту чи іншу ціль, використовуючи штучний інтелект, зокрема передові алгоритми машинного зору.
«Ми використовуємо осколково-фугасні боєприпаси. Вони створюють невеликий вибух в районі цілі та розсіюють хмару уламків, що дозволяє значно ефективніше знищувати дрони», — розповідає командир машини з позивним Сухий.
Читайте також:
Росія може збільшити швидкість реактивних дронів до 900 км/год — Повітряні сили Крім протидії шахедам, виробник заявляє про можливість ефективного знищення малогабаритних дронів на кшталт російської «Молнії» та навіть менших. Втім, у команди Сухого такого досвіду поки немає.
Екіпаж машини з туреллю Slinger — три людини, втім, у машині є окреме місце для ще одного бойового побратима. Військові «взяли на службу» місцевого собаку на ім'я Буба. Він не боїться ні стрілянини, ні вибухів. Бійці жартують, що пес щоразу гавкає при появі шахедів, допомагаючи наводитися на напрямок їх польоту.
Від захисту Харкова до операції Вівальді. Як воює полк Аквіла 1030-й зенітний ракетно-артилерійський полк Аквіла Третього армійського корпусу може діяти не тільки в межах однієї бригади, а в інтересах цілої ділянки фронту, яка перебуває в управлінні корпусу.
Про це на початку літа його командир Максим Зайченко розповідав NV.
Читайте також:
Від втрати позицій до операції Вівальді. Як «проблемна бригада» взяла участь в успішному наступі на Лиманському напрямку — ексклюзив NV Пересвідчитися в цьому вдалося, коли стало відомо, що полк Аквіла став одним із ключових підрозділів, який забезпечував прикриття українських сил під час операції Вівальді на Лиманському напрямку. Підрозділу вдавалося активно знищувати розвідувальні засоби та ударні дрони окупантів. Значний внесок Аквіли в успіх операції Вівальді відзначав командир корпусу Андрій Білецький.
Водночас цей полк ППО не припиняв виконання інших завдань, серед яких прикриття логістики у прифронтовій зоні й захист важливих об'єктів інфраструктури як у прифронтовій зоні, так і в місті Харкові. Аквіла продовжує процес масштабування, розгортання нових екіпажів та випробування нових засобів озброєння.
