В окупованому Маріуполі російська адміністрація заявила про передачу 1800 квартир, які вважає «безхазяйними», людям, що перебувають у черзі на компенсаційне житло. Водночас окупанти відкрито заговорили про примусове виселення мешканців, які не можуть підтвердити свої права на нерухомість за встановленими ними правилами. Про це повідомляє Центр вивчення окупації Петра Андрющенка.
Оголошена кількість житла не є новою. У вересні окупаційна влада вже повідомляла про третій етап розподілу понад 1800 квартир. Тому наразі немає підстав стверджувати, що йдеться про додаткові 1800 помешкань. Як зазначає Центр вивчення окупації, повторне озвучення цієї цифри може бути інформаційним маневром, покликаним створити враження масштабного розв’язання житлової проблеми для людей, які втратили домівки.
Найважливіша зміна полягає в тому, що російська сторона прямо заявила про примусове звільнення квартир мешканцями, які не мають документів, визнаних окупаційною адміністрацією. Водночас можливість залишитися в помешканні передбачена для окремих категорій громадян. Серед них — люди,
які перебувають у черзі на компенсаційне житло, близькі родичі власників квартир, учасники війни Росії проти України, люди з інвалідністю I–II груп та багатодітні сім’ї.
Однак хто саме визначатиме, чи має людина право продовжувати жити у квартирі, і за якими критеріями ухвалюватимуть такі рішення? Окупаційна адміністрація продовжує публікувати списки квартир, які, на її думку, мають ознаки «безхазяйності». Власникам дають 30 днів, щоб особисто звернутися до департаменту майнових відносин і надати витяг із російського Єдиного державного реєстру нерухомості (ЄДРН).
Для багатьох маріупольців виконання цієї вимоги може бути проблематичним. Під час масштабних руйнувань міста частина власників загинула, інші були змушені виїхати, а документи на житло могли бути втрачені. Водночас українські документи про право власності можуть не відповідати вимогам окупаційної системи, яка вимагає підтвердження через російський реєстр. Маріуполь зазнав масштабних руйнувань унаслідок російської агресії.
Тепер окупаційна адміністрація пропонує розв’язувати проблему нестачі житла,
зокрема, шляхом розподілу квартир, які оголошує «безхазяйними». Таким чином, люди, які втратили домівки через війну, можуть опинитися в ситуації, коли доступ до житла залежатиме не лише від фактичного права власності, а й від того, чи визнає його окупаційна адміністрація.
Головний ризик полягає в тому, що процедура, формально представлена як пошук власників і впорядкування нерухомості, може призвести до втрати українцями доступу до власних квартир. Особливо вразливими є ті, хто виїхав із міста, втратив документи або не має можливості особисто звернутися до окупаційних органів. Отже, оголошений розподіл 1800 квартир — це не лише питання забезпечення житлом людей, які його потребують. Він також порушує питання захисту майнових прав маріупольців, чиє житло опинилося під контролем окупаційної влади.
Нагадаємо, у тимчасово окупованому Маріуполі мешканці районів Гавань та Слобідка почали збирати підписи проти знесення своїх приватних будинків.
