В окупованому Генічеську батьківський хор дитячого садка «Теремок» вийшов до фіналу всеросійського конкурсу-фестивалю «Крилатоє ехо Пабєди», який має відбутися 4–7 листопада в Самарі.
Про це редакції «Район.Генічеськ» стало відомо з окупаціійних каналів новин.
Завідувачка закладу, колабрантка Валентина Кокуль, назвала дитсадок майданчиком проєкту «Орлята-дошкільнята» та заявила про створення «єдиного виховного простору». Під прикриттям культурних заходів російська пропаганда проникає навіть у середовище дошкільної освіти, залучаючи до своїх ідеологічних проєктів дітей та їхні родини.
Про участь генічеського колективу повідомили окупаційні інформаційні ресурси. За їхніми даними, батьківський хор дитсадка «Теремок» увійшов до сотні найкращих колективів російського конкурсу й отримав можливість виступити у фіналі, який запланований у Самарі.
Ключовим у повідомленні є не лише участь у музичному фестивалі, а й тематика заходу. Назва конкурсу відсилає до російського культу так званої перемоги, який Кремль систематично використовує для виправдання власної агресивної політики та поширення мілітаризованих наративів.
Через подібні проєкти історична пам’ять стає інструментом політичного впливу, а культурні заходи — способом поширення ідеології держави-окупанта.
Особливе занепокоєння викликає залучення до цієї системи дитячих садків. Дошкільний вік — період, коли діти лише формують первинні уявлення про світ, історію, суспільство та власну ідентичність. Коли заклад дошкільної освіти стає частиною проєктів, побудованих навколо російських державних символів і пропагандистського трактування історії, виховання ризикує перетворитися на інструмент ідеологічного впливу.
У повідомленні також наголошується, що до конкурсу долучився саме батьківський хор. Таким чином, захід виходить за межі роботи з дітьми й залучає дорослих до колективних ініціатив, які окупаційна сторона представляє як складову єдиного виховного середовища. Участь батьків сама по собі не доводить їхньої підтримки російської політики: невідомо, за яких обставин формувався колектив і наскільки добровільною була участь кожного з його учасників. Однак використання батьківських колективів у таких проєктах допомагає поширювати відповідні наративи в ширшому соціальному середовищі.
Завідувачка дитячого садка Валентина Кокуль публічно пов’язала участь у фестивалі з роботою закладу в межах російського проєкту «Орлята-дошкільнята». За її словами, «Для нашего коллектива это не просто победа, а подтверждение того, что мы движемся в верном направлении. Генический детский сад «Теремок» — флагманская площадка в проекте «Орлята-дошколята». Вся наша работа, включая участие в фестивале, ведется в рамках этого проекта и направлена на создание единого воспитательного пространства».
Ця заява важлива тим, що Кокуль описує участь у конкурсі не як окремий музичний виступ, а як частину системної роботи закладу в межах російського виховного проєкту. Саме керівництво дитсадка забезпечує участь установи в таких ініціативах і публічно представляє їх як правильний напрям роботи. В умовах окупації це означає залучення дошкільного закладу до системи, за допомогою якої Росія прагне закріпити власні підходи до виховання на захопленій українській території.
Водночас оприлюднене повідомлення не розкриває конкретного змісту занять у межах «Орлят-дошкільнят», тому не дає підстав стверджувати, що дітей у «Теремку» безпосередньо навчали військової справи. Проте поєднання дошкільного закладу з російським виховним проєктом і конкурсом, присвяченим «Перемозі», свідчить про використання дитячого та сімейного середовища для поширення російських державних наративів.
Російська окупаційна політика на захопленій частині Херсонщини охоплює не лише адміністративні установи та школи. У пропагандистські кампанії залучаються також культурні колективи, заклади дошкільної освіти та родини. Через конкурси, символіку, публічні виступи й виховні програми окупаційна влада намагається зробити власну ідеологію звичною частиною повсякденного життя.
