Російський цифровий простір під прицільними ударами українських безпілотників. Технологічний гігант "Яндекс" зазнав системного розгрому: одразу три основні центри обробки даних компанії виведені з ладу за лічені дні. Масштабний блекаут паралізував роботу десятків онлайн-платформ, банківських сервісів, систем розумного дому та навіть аеропортів.
Удари по цифровій інфраструктурі ворогаУ ніч проти 11 жовтня під ударом опинився один із найпотужніших вузлів російського IT-гіганта. У передмісті Володимира далекобійні українські безпілотники поцілили по території центру обробки даних компанії "Яндекс". За лічені хвилини після прильотів спалахнула масштабна пожежа, а вибухова хвиля пошкодила дві електричні підстанції. Понад 5000 місцевих жителів залишилися без світла, а людей із довколишніх будинків довелося терміново евакуювати. Представники компанії офіційно визнали факт ураження та підтвердили повну зупинку майданчика, розрахованого на 2800 серверних стійок і потужністю у 50 мегаватів.
Зупинка володимирського комплексу спровокувала справжній ефект доміно у російському цифровому середовищі.
На хмарній платформі "Яндекс Клауд" одномоментно вийшли з ладу понад 80 базових компонентів, включно з базами даних та функціями штучного інтелекту. Росіяни по всій країні масово скаржаться на блокування голосового асистента "Аліса", музичних сервісів та платформ розумного дому. Перебої торкнулися не лише розваг, а й фінансів - тисячі клієнтів втратили доступ до платіжної системи "Яндекс Пей". Хвиля відмов паралізувала роботу служб доставки, федерального провайдера "Дом ру", сервісів мікромобільності, а також заблокувала сайт петербурзького аеропорту "Пулково". Проблеми з викликом таксі поширилися навіть на Білорусь, Казахстан, Вірменію та Сербію.
Атака стала продовженням масштабної кампанії з ліквідації ворожих обчислювальних потужностей. Першого нищівного удару було завдано 8 жовтня, коли дрони атакували дата-центр "Яндексу" у місті Сасово Рязанської області. Об'єкт потужністю понад 50 мегаватів, що почав працювати ще у 2014 році, вважали найбільшим і найзахищенішим у структурі компанії. Пожежа вивела з ладу критичне серверне обладнання та зупинила роботу платформи.
Зокрема, ураження зазнали комплекси з двома російськими суперкомп'ютерами, які кремлівські фахівці використовували для розробки штучного інтелекту та обслуговування державних структур.
Вже наступного дня, 9 жовтня, українські ударні безпілотники уразили ще одну стратегічну ціль - новий технологічний кластер "Яндексу" у Калузькій області. Його проєктували як рекордний за масштабами центр обробки даних у росії з плановою потужністю 63 мегавати. Влучання призвело до руйнування ключових ліній живлення та інженерних вузлів. Менш ніж за три доби компанія втратила контроль над трьома критично важливими платформами зберігання інформації, не маючи технічної можливості перерозподілити навантаження між іншими майданчиками.
Керівництво російської корпорації спробувало захистити вцілілі ресурси у вельми абсурдний спосіб. На власних картах компанія поспіхом розмила координати та супутникові знімки всіх чотирьох своїх баз, розташованих у Московській, Рязанській, Калузькій та Володимирській областях, стерши навіть точні адресні покажчики. Експерти наголошують: цифрове маскування не здатне вберегти технологічну базу окупантів від сучасних високоточних засобів ураження. Оскільки перенести дані та замінити сервери в умовах дії міжнародних санкцій майже неможливо, російська інтернет-інфраструктура опинилася перед загрозою незворотної деградації.
Робота українських дронівАтаки на дата-центри «Яндексу» продемонстрували, наскільки вразливою може бути цифрова інфраструктура Росії. Наслідки цих ударів уже відчули користувачі численних сервісів. Як українські дрони вплинули на роботу російського технологічного гіганта — дивіться у відео.
Звідки взялася українська «армія дронів» читайте у спецвипуску «Дронова економіка».
