Нові системи навігації та зв’язку російських дронів ускладнюють їх придушення засобами радіоелектронної боротьби.
В інтерв’ю The Page народний депутат і оператор дронів-перехоплювачів Мар’ян Заблоцький зазначив, що РЕБ уже себе вичерпав.
Альтернативну думку The Page висловив ветеран Серж Марко (Олександр Карпюк). Він пояснює проблему нашим відставанням у модернізації та застосуванні засобів і пропонує змінювати підхід.
Тим часом, авіаційний експерт Анатолій Храпчинський у своїх публічних комунікаціях звертає увагу на іншу загрозу — автономне наведення, для якого дрону вже не потрібні радіозв’язок чи супутниковий сигнал.
The Page наводить найцікавіші тези експертів щодо перспективи РЕБ у боротьбі з російськими безпілотниками.
Заблоцький прогнозує перехід до кінетичного ураження
Мар’ян Заблоцький, який керує перехоплювачами Sting у складі підрозділу ППО, скептично оцінює перспективи радіоелектронної боротьби.«РЕБ себе вичерпав як у наземних бойових операціях, так і в протиповітряних. Росіяни знайшли безліч способів йому протидіяти: від частого перемикання радіочастот до різних способів підсилення сигналу»,
— сказав він в інтерв’ю The Page.
За його оцінкою, засоби РЕБ споживають багато енергії та не можуть одночасно перекрити весь діапазон частот, який розширюється. Додатковою проблемою він називає розвиток способів ретрансляції сигналу.
«Тому думаю, що і на землі, і в небі ми прийдемо виключно до кінетичного ураження засобів одне одного», — прогнозує Заблоцький.
Марко пропонує змінювати підхід до застосування РЕБ
Серж Марко в розмові з The Page пояснює слабкі місця українського захисту недостатньою адаптацією РЕБ до змін у засобах противника. На його думку, Україна має фахівців, розробників і бойовий досвід, але систему застосування потрібно модернізувати. На його думку у світі не існує зараз якогось готового рішення, яке можна було б придбати і воно б вирішило всі проблеми радіоелектронної боротьби.
«Українська система РЕБ, попри її недоліки, зараз найкраща у світі. Краще за американську, ізраїльську, краще за будь-яку. Бо в нас є бойовий досвід і ми знаємо не лише, як її побудувати, а як правильно застосовувати, та як модернізувати під сучасні виклики. Жодна інша країна не мала такого досвіду в дроновій війні,
ну і в застосуванні засобів РЕБ теж», — сказав Серж Марко.
Проблема в тому, що розвитку й модернізації РЕБ приділяли недостатньо уваги. «Ми просто деградували весь цей час. Ми побудували дуже такий гарний дроновий меч. Але РЕБ — це наш щит. От щит в нас слабкий. Це при тому, що в нас є спеціалісти, непогані розробники, багато чого гарного», — сказав Серж Марко.
Противник в цей час не стояв на місці: посилював захист навігації, зокрема збільшував кількість антен у «Кометі». Тому Марко пропонує змінювати спосіб застосування РЕБ — піднімати засоби в повітря й придушувати навігацію зверху.«Щоб покращити подавлення таких засобів, нам треба давити їх зверху», — пояснив він.
За його оцінкою, організувати достатню кількість наземних джерел перешкод у межах потрібної радіовидимості технічно складно. Противнику простіше додавати антени до навігаційної системи, ніж Україні щоразу розширювати мережу РЕБ уздовж можливих маршрутів дронів.
«Тому треба змінювати концепцію і підхід», — наголосив Марко.
Храпчинський пояснює, що можливості РЕБ обмежує автономне наведення
Анатолій Храпчинський,
радник європейського фонду, офіцер Повітряних сил у резерві, у коментарі LB.ua пояснив, чому РЕБ залишається лише одним з інструментів комплексної протиповітряної оборони.«РЕБ працює проти радіочастот — придушує супутникову навігацію чи обриває лінію зв'язку між оператором і бортом. Але радіохвилі не можуть вплинути на кремній, оптику чи математичні алгоритми, зашиті в бортовий комп'ютер», — зазначив він.
За його словами, противник використовує машинний зір для автоматичного захоплення цілі. Візуальна навігація за орієнтирами місцевості та фінальне оптичне донаведення застосовуються і на важких ударних безпілотниках.
Коли дрон підлітає до об’єкта, отримує оптичний контакт і захоплює контрастний силует будівлі, резервуара чи трансформатора, він може перейти в автономний режим самонаведення. На цій ділянці обрив радіоканалу або придушення супутникового сигналу вже не зупиняє наведення, пояснює Храпчинський.
«У цю секунду навіть найпотужніший об'єктовий РЕБ перетворюється на статиста, адже безпілотнику більше не потрібен ні супутник, ні радіоканал з базою в Білорусі — він завершує атаку за внутрішніми математичними обрахунками. Саме тому протидіяти таким рішенням виключно завадами неможливо: на перший план знову виходить фізичне знищення бортів на підступах до міст», — розповів експерт.
