Операція «Вівальді» привернула увагу до нових підходів Сил оборони під час контрнаступальних дій. Але це не єдиний приклад того, як змінюється війна. На різних ділянках фронту українські військові шукають способи діяти ефективніше в умовах, коли традиційні методи стають дедалі небезпечнішими, а поле бою – прозорішим.
Роботизація штурмових дій, концентрація штурмових підрозділів і використання підземних маршрутів – приклади того, як українські сили змінюють підходи до ведення війни.
Донбас Реалії розглянули кілька нещодавніх епізодів на фронті, щоб з’ясувати, які рішення за ними стоять і про що вони свідчать.
Що змінюється на фронті?Лиман: роботизаціяОперація «Вівальді», яка триває з весни, ліквідувала північну «клешню» російських військ на Донбасі. За даними 3-го армійського корпусу, це зняло загрозу для Лиману та зберегло критичні логістичні шляхи між Харковом, Ізюмом та Слов'янськом.
Лиманський напрямок на мапі DeepState станом на 14 жовтня 2026 рокуАналітики Інституту сучасної війни (MWI) зазначають що у затяжній війні на виснаження Силам оборони вдалося повернути здатність маневрувати на полі бою.
На практиці це був комбінований удар піхоти, бронетехніки, артилерії та безпілотників, які відіграли особливу роль. Одним із найбільш інноваційних стало перше, за даними корпусу десантування НРК-камікадзе з важких октокоптерів у глибокий тил противника.
Як пояснює спікер 3-го АК Олександр Бородін піхота заходить на зачистку лише після того, як оборону противника повністю знешкоджено. Але навіть для мінімальної операції за участю 2–3 бійців потрібна масштабна підготовка: залучення НРК, їхньої логістики, ударних дронів та РЕБ.
«Піхотинців ми так не пускаємо, тому що інфільтрація в такому форматі, як у ворога, – це [шлях] в один кінець, який рано чи пізно приведе до того, що він стане «двохсотим», – пояснює Бородін.
Про ефективність роботів говорять і цифри: НРК встановили близько 400 метрів мінних загороджень – завдання, на яке піхоті знадобилося б щонайменше два тижні, кажуть у Трійці. Загалом, за оцінкою корпуса, роботизовані системи вже закривають до 80% потреб піхоти.
«Чотири сезони» під Лиманом: чого досягла Україна завдяки «Вівальді»?Добропілля: організація штурмових силУ районі Добропільського виступу бійці 1-го корпусу НГУ «Азов» разом із батальйоном «Шквал» 425-го ОШП «Скеля» та суміжними підрозділами провели зачистку сил агресора, які той накопичував протягом літа. Цим Сили оборони зірвали плани російської армії щодо оперативного оточення Дружківки та удару в напрямку Добропілля, пояснили у корпусі.
Добропільський напрямок на мапі DeepState станом на 14 жовтня 2026 року
Французький OSINT-аналітик Клеман Молен тодізвернув увагу що 1-й корпус дедалі частіше під час контратак залучає штурмові сили, зокрема, полку «Скеля», які раніше були розкидані на різних ділянках фронту і виконували завдання автономно для посилення інших бригад.
На початку вересня 425-й ОШП офіційно перейшов у підпорядкування 1 АК «Азов» після низки розслідувань, зокрема, про небойові смерті новобранців у тилових навчальних центрах та випадки жорстокого поводження у полку.
Старший сержант ЗСУ з позивним «Алекс» автор телеграм-каналу «Офіцер», вважає таке зосередження штурмових сил безпечнішим і раціональнішим підходом, ніж їх розпорошення на різних напрямках.
«Фактично штурмові підрозділи залишаються все тими ж самими пожежними командами, але вже в контексті оборонних, а не контрнаступальних дій, на рівні 1-2 сіл та посадок», – пояснює він.
При цьому, як раніше писав військовий оглядач Василь Пехньо штурмові підрозділи залишаються важливими для протидії російським інфільтраціям і проведення власних наступальних дій.
«Цілком логічною на цей рік буде інтеграція штурмових полків у склад корпусів.
Таким чином, на рівні корпусу зʼявиться резерв, який дозволить командиру корпусу реагувати і на ворожі інфільтрації, і проводити локальні наступальні операції», – казав оглядач.
У самому ж корпусі зазначили що новий підхід покращив виконавчу дисципліну та суттєво зменшив втрати серед особового складу під час боїв.
Штурмовики армії РФ знову зайшли в Добропілля
Дворічна: підземна війнаУ серпні-вересні Сили оборони провели серію контратак на Дворічанському плацдармі (на північ від Куп’янська – ред.), яку здійснили бійці 2-го корпусу НГУ «Хартія», зокрема 23-й окремий штурмовий полк Р.У.Г.
За словами військового оглядача Богдана Мірошнікова українські сили досягли суттєвих тактичних успіхів одразу на кількох ділянках: зачистили Западне (на південний захід від Дворічної – ред.) просунулися в напрямку Дворічної, а також взяли під контроль правобережні підходи до Куп’янська в районах Кіндрашівки та Голубівки. Просування ЗСУ незабаром зафіксували й на мапах DeepState.
Ділянка фронту зі звільненою територією поблизу Дворічної станом на 13 жовтня 2026 року«Ключ до успіху – спільна робота пілотів БПЛА та штурмових груп.
Злагоджені дії в повітрі й на землі дозволяють вибивати противника з позицій і просуватися вперед», – прокоментували власну роботу у 23 ОШП Р.У.Г.
На даний час під землею ми ефективніші
Ігор Оболєнський
Проте однієї лише звичної зв’язки дронів та піхоти на цій ділянці вже недостатньо, адже поле бою «пішло під землю». Як пояснює командир корпусу «Хартія» Ігор Оболєнський у їхній зоні відповідальності противник активно пересувається мережею підземних шляхів, а у відповідь на це Сили оборони спрямовують під землю власну піхоту, роботизовані комплекси та дрони-камікадзе.
«У зв'язку з тим, що поле бою, – мої побратими не дадуть збрехати, – стає прозорішим, небезпечнішим, то всі ми шукаємо вихід. Росіяни його знайшли перші, коли пішли під землю. Так, ми були ефективнішими на полі бою дронами. На даний час ми повинні думати далі. Можу сказати, що на даний час під землею ми ефективніші», – заявив Оболєнський.
За його словами, підземні операції та захист піхоти в укриттях стали основними завданнями підрозділів «Хартії».
«Смертономіка» Путіна. Навіщо Росія приписує собі захоплення українських міст – версії
Ілюзія прозорого поля боюПоле бою справді стає прозорішим,
але казати, що воно повністю прозоре – ілюзія, застерігає австралійський генерал-майор у відставці Мік Раян
«Хоча немає сумнівів у тому, що завдяки безпілотникам, розвідці на основі відкритих джерел (OSINT – ред.) та цифровізованим системам управління й контролю ми тепер маємо значно кращий огляд бойового простору, він не прозорий», – пише Раян.
Покращена видимість не дозволяє зазирнути в серця та уми солдатів на місцях
Мік Раян
Серед причин він називає «підземну війну», про яку говорить і Оболєнський, а також погодні умови, які суттєво знижують ефективність розвідки. Та головне, за словами генерала, – техніка не здатна читати думки.
«Сучасна концепція прозорості не дає жодної надійної інформації про бойовий дух чи наміри ворога. Це найважливіша прогалина, адже саме наміри є ключовою змінною для командира, який ухвалює рішення на основі даних із засобів розвідки. Покращена видимість не дозволяє зазирнути в серця та уми солдатів на місцях», – пояснює він.
А втім, у відповідь на такі виклики протягом усього 2026 року українські сили удосконалювали тактику та оперативне планування, зазначають у звіті Інститут вивчення війни. Аналітики додають, що Україна реконструювала і перебудувала систему військового командування в Донецькій області та навколо неї, щоб посилити оборону
