Російський лейтенант Лев Ступніков, який служив поблизу Вугледара, таємно передавав українській розвідці координати, фотографії та інші дані про підрозділи РФ. За даними журналістів, ця інформація використовувалася для ударів, унаслідок яких загинули понад 300 російських військових.
Про це пише The Wall Street Journal.
Ступніков закінчив військову академію в Санкт-Петербурзі та після випуску став начальником зв’язку батальйону, який готувався до наступу на Вугледар. Його посада давала доступ до командного зв’язку, а також до інформації з розвідувальних безпілотників і камер спостереження.
Один із найбільш результативних епізодів стався під час навчань російських військових неподалік лінії фронту. На замерзлому полі протягом кількох днів збиралися піхотинці, медики та офіцери, які готувалися до майбутнього наступу.
Ступніков непомітно сфотографував скупчення військових на телефон і передав знімок українській стороні. У повідомленні він оцінив кількість людей на позиції приблизно у 120–150 осіб, а координати місця надіслав ще раніше.
Перед ударом офіцер відійшов від основної групи,
удавши, що йому стало погано. Він попросив у водіїв вологі серветки, зайшов у сусідній гай і таким чином опинився на відстані від місця скупчення військових.
Після цього українські сили завдали ракетного удару. Вибуховою хвилею Ступнікова збило з ніг, а уламки влучили у вантажівку неподалік.
Пізніше того ж дня він передав українській стороні уточнені дані про наслідки атаки: 68 загиблих та 60 поранених. Серед загиблих, за його інформацією, були десять офіцерів, зокрема командир 36-ї мотострілецької бригади полковник Гусейн Мусаєв.
Цей удар став лише одним із кількох, здійснених із використанням інформації Ступнікова. WSJ, посилаючись на його кураторів, листування, відеозаписи та російські офіційні звіти, стверджує, що передані ним координати допомогли Україні провести операції, внаслідок яких загинули понад 300 російських військових.
Ступнікову на момент описаних подій було 26 років. Його рішення співпрацювати з Україною журналісти пов’язують із багаторічним розчаруванням у російській армії, яке почалося ще до повномасштабного вторгнення.
За його словами, перший серйозний конфлікт із системою виник у 17 років,
коли його не прийняли до льотної школи після відмови дати хабар. Уже у військовій академії, як стверджує Ступніков, курсанти платили за можливість залишити територію, отримати довшу відпустку або вплинути на вибір місця служби після випуску.
До 2021 року він уже планував залишити військову кар’єру. Після одруження зі своєю давньою дівчиною Лізою він хотів працювати фітнес-тренером і створити сім’ю.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну його ставлення до армії погіршилося ще більше. Ступніков розповідав, що був шокований відео ударів по українських містах і не хотів брати участі у війні.
В академії курсантам щодня зачитували зведення про бойові дії та демонстрували виступи Володимира Путіна про так звану «спеціальну військову операцію». Сам Ступніков, за його словами, приховував власні погляди й не демонстрував незгоди відкрито.
У квітні, ще до запланованого на червень випуску, приблизно 450 курсантам його набору присвоїли звання лейтенантів. Ступнікова направили до батальйону, який мав брати участь у боях за Вугледар.
Безпосередній контакт із українською стороною з’явився пізніше.
У лютому 2024 року його мати сама написала Дмитру Карпенку, програмісту, який, за даними WSJ, тісно співпрацював з українською військовою розвідкою.
Після розмови з матір’ю Ступніков надіслав через WhatsApp своє ім’я, звання, місцеперебування, а також назви батальйону та бригади. Після цього він почав передавати українській стороні інформацію зі свого підрозділу.
Після завершення роботи як інформатора Ступніков, за описаною версією, нібито опинився в українському полоні. Перетнувши лінію фронту, він передав українцям смартфон із паролями до кількох каналів зв’язку.
Ці доступи, за даними WSJ, ще протягом кількох місяців дозволяли українській стороні отримувати прямі трансляції приблизно з десятка російських дронів та камер спостереження. Після переходу на український бік Ступніков вирішив співпрацювати з Російським добровольчим корпусом.
