Чергові трагічні звістки сколихнули громади Вінниччини. Стало відомо про загибель ще восьмеро вінничан: Ігоря Соколовського, Сергія Присяжнюка, Олега Захарчука, Віктора Барановського, Сергія Тєтєріна, Михайла Мурзіна, Андрія Мартинюка та Віктора Кочубейника, повідомляє I-VIN.INFO.
Хмільницька громада в скорботі. Загинув Ігор Соколовський, 21.07.1969 р оку народження. Воїн був капітаном Військово-Морських Сил Збройних Сил України, учасником бойових дій.
Завтра, 20 жовтня 2026 року, в місті Хмільник відбудеться чин прощання з Ігорем.
Уланівська громада втратила Сергія Присяжнюка, 07.01.1972 року народження.
Воїн загинув 04.02.2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Попередньо вважався безвісти зниклим.
Крижопільська громада провела «на щиті» земляка – Олега Захарчука, 10 березня 1986 року народження, жителя селища Крижопіль.
У грудні 2025 року воїн став на захист України, проходив військову службу в лавах морської піхоти.
16 жовтня 2026 року в медичному закладі лінія життя матроса обірвалась.
«На щиті» до Могилів-Подільської громади повертається Віктор Барановський 1997 року народження, з села Немія.
Воїн був солдатом батальйону резерву, гранатометником мотопіхотного батальйону 65-ї ОМБр «Великий Луг» Сухопутних військ ЗСУ. Загинув Віктор під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку 6 жовтня 2026 року.
Вінниця 19-го жовтня попрощалася з морським піхотинцем Сергієм Тєтєріним. Сергія Тєтєріна – відомий музикант та унікальний скульптор-мікромініатюрист. Його роботи експонувалися на виставках в Україні та за кордоном. Проте влітку 2025 року став на захист країни. Із позивним «Музикант» Сергій мужньо виконував бойові завдання у складі 503-го окремого батальйону 38-ї окремої бригади морської піхоти. Життя Захисника обірвалося 16 жовтня 2025 року поблизу міста Мирноград на Донеччині. Воїну навічно залишилося 43 роки.
Сергій Тєтєрін народився 13 серпня 1982 року у місті Жмеринка. Із дитинства він вирізнявся допитливістю та особливою пристрастю до музики. Це й визначило його подальший професійний шлях. Отримавши шкільний атестат, Сергій вступив до Вінницького музичного училища культури та мистецтв імені Миколи Леонтовича,
де опанував гру на трубі. Свого часу працював в оркестрах Міського Палацу мистецтв, Центру військово-музичного мистецтва Повітряних Сил ЗСУ та ансамблю «Подоляни», беручи активну участь у культурному житті Вінниці.
Паралельно митець розвивав унікальний талант мікромініатюри, перейнявши секрети ремесла від діда – відомого майстра Михайла Маслюка. Свою дебютну роботу виготовив ще у студентські роки, й донині вона прикрашає музей його рідного училища. Загалом колекція автора налічує понад 50 рідкісних експонатів. Серед них мініатюрний напис «Слава Україні» на людській волосині, класична підкована блоха, а також неймовірно деталізовані риба-меч, караван верблюдів. Виставки робіт Сергія Тєтєріна з успіхом проходили у Вінниці, Жмеринці, Буковелі та навіть у Португалії.
Гайсинська громада в скорботі. Підтвердилася загибель Михайла Мурзіна, 11.01.1985 року народження.
Воїн був солдатом, стрілецем-помічником гранатометника 2-го механізованого відділення, 2-го механізованого взводу, 1-ї механізованої роти, 3-го механізованого батальйону 155-тої окремої механізованої бригади імені Анни Київської (155 ОМБр).
18 місяців тому зв’язок з військовослужбовцем обірвався на Донеччині. Проте захисник зустрів свій останній бій 21.03.2025 року неподалік від населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області.
Чергова чорна звістка сколихнула Тульчинську громаду. Підтвердився факт загибелі Андрія Мартинюка, 28 січня 1995 року народження, жителя села Городківка.
Призваний на військову службу, солдат служив стрільцем – номером обслуги 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 5 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.
02 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Зеленівка Покровського району Донецької області, захисник прийняв свій останній бій.
Вчора, 18-го жовтня, Вінниця провела останньою земною дорогою офіцера Віктора Кочубейника.
Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, досвідчений офіцер перебував на відпочинку, але вік та здоров’я не завадили йому знову стати у стрій. У складі бригади транспортної авіації він разом із побратимами тримав небо над Вінниччиною. На жаль, 11 жовтня 2026 року військовий дістав смертельні поранення,
потрапивши в епіцентр атаки ворожих дронів під час чергового відрядження. Герою навічно залишилося 57 років.
Віктор Кочубейник народився 1 жовтня 1969 року у селі Вівсяники Козятинського району Вінницької області. Після закінчення школи він присвятив своє життя захисту Батьківщини, здобувши освіту у військовому училищі. Надалі ніс службу в західних і центральних регіонах. Попри вихід у відставку, старший лейтенант добровільно повернувся до лав ЗСУ в 2014 році, а також одним із перших став на оборону країни з початком повномасштабного вторгнення. Вдома на нього завжди чекали найдорожчі – син і донечка.
Читайте також: У вінницькому просторі відкрили відділ фізичної реабілітації для ветеранів
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
