Росія змінює підхід до переслідування кримчан і дедалі частіше звинувачує їх у шпигунстві та державній зраді, справи за якими розглядають у закритих судах. Про це Ольга Куришко, постійна представниця Президента України в АР Крим, розповіла The Page 19 жовтня на полях конференції Crimea Global у Києві. За її словами, Україна передає російській стороні списки цивільних заручників і кримських політв'язнів, але комунікації з москвою фактично немає.
Станом на 5 жовтня 2026 року на окупованому півострові політично вмотивованим судовим переслідуванням піддаються 322 людини, з них 171 кримський татарин і один караїм, повідомляє Представництво Президента України в АР Крим. Ще 1774 випадки окупанти оформили за статтею про так звану «дискредитацію збройних сил рф», причому 53% таких постанов стосуються жінок.
Шпигунство і державна зрада: нові статті для кримчан
За словами Куришко, росія не зупиняє захоплення людей і розширює перелік статей, за якими їх переслідують. Раніше правозахисники бачили знайомі звинувачення, які в Україні вважають політично вмотивованими, а тепер окупанти перейшли до інших.
Куришко пояснила, що саме змінилося: «Зараз російська федерація змінює підхід, вона починає застосовувати нові статті. Наприклад, шпигунство, державна зрада».
Справи за такими статтями розглядають у закритому режимі, тож доступу до судових рішень немає. Україна може дізнатися, що людину затримали в певному регіоні, але не знає, за яких обставин.
Лише за один тиждень жовтня окупаційні суди засудили 33-річного жителя Сімеїза до 16 років за нібито передачу фото російського корабля ГУР, а 37-річного жителя Сімферополя до 18 років за нібито зйомку місць дислокації військових рф.
Закриті реєстри і «Кримська солідарність»: як росія приховує репресії в Криму
Куришко назвала три способи, якими росія блокує інформацію:
- Якщо раніше реєстри судових рішень хоч частково були відкриті і їх можна було аналізувати, то тепер доступ до них обмежили. Людей притягують за статтями, які передбачають закритий судовий розгляд, тож немає свідків, які могли б донести інформацію.
- Другий інструмент полягає в зачистці тих, хто цю інформацію поширював. Росія визнала екстремістською організацію «Кримська солідарність»,
яка понад 10 років підтримувала кримських політв'язнів та їхні родини.
- Третій спосіб полягає в залякуванні родин: їм прямо натякають, що розголос може обернутися посиленням репресій проти близької людини.
Як працює ця система, видно з історії Ервіна Ібрагімова, який 10 років тому став жертвою насильницького зникнення в Криму. Посилення тиску фіксують і на інших окупованих територіях — Херсонщини та Запорізької області.
Політв'язні і цивільні заручники: чому повернення не рухається
На запитання, чи змінилося щось у процесі повернення людей, Куришко відповіла, що ситуація складна через неспроможність і небажання росії комунікувати. Україна передає списки, але не має доступу до інформації про умови утримання.
Як приклад вона навела кримськотатарського політв'язня Тофіка Абдулгазієва, у якого рак і який потребує невідкладної медичної допомоги. На запити української сторони про його стан росія відповідає, що «не все так погано, як виглядає».
Водночас, за словами Куришко, жодного руху немає ні в бік покращення, ні в бік погіршення, а кількість утримуваних росією людей тільки зростає.
Crimea Global 2026: навіщо Україна говорить про Крим з Глобальним Півднем
Четверта міжнародна конференція "Crimea Global" зібрала учасників з Азії, Африки та Латинської Америки. У вступному слові Куришко подякувала іноземним гостям за сміливість приїхати до України і пережити разом з українцями нічну повітряну тривогу. Вона висловила сподівання, що історії людей, які постраждали від депортацій і примусового переміщення, гості понесуть у свої країни.
Що це означає для України
Перехід росії до звинувачень у шпигунстві та держзраді робить кримських політв'язнів ще менш захищеними: закриті процеси і засекречені рішення позбавляють родини, адвокатів і правозахисників змоги документувати справи.
Для України це ускладнює і повернення людей через обміни, і збір доказів для міжнародного правосуддя. Тому репресії в Криму потребують ширшої міжнародної уваги, зокрема з боку країн Глобального Півдня, з якими Київ говорив на Crimea Global.
Конференцію «Crimea Global. Navigating a World of Great Powers» організували Представництво Президента України в АР Крим та Офіс Кримської платформи разом із Центром прав людини ZMINA і Медійною ініціативою за права людини. Учасники з Азії, Африки, Латинської Америки та Близького Сходу обговорюють, як Україні позиціонувати себе у світі великих держав.
