Історію бійця оприлюднили на сторінці 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади ДШВ.
Євгеній з позивним «Друїд» — водій роти евакуації 46-ї бригади ДШВ.
До повномасштабного вторгнення він працював начальником цеху на великому виробництві в Олександрії та ніколи не служив у війську. До зброї взявся 25 лютого 2022 року, у день народження батька.
Він не збирався ховатися вдома. «Я вирішив іти служити, бо це обов’язок кожного чоловіка», — каже боєць.
Доньку, яка тоді жила з ним, довелося відвезти до бабусі. Молодший брат Євгенія служить ще з часів АТО, тож рідні розуміли, що відмовляти його марно.
Від блокпостів до стрілецьких боїв
Перші два тижні підрозділ Євгенія з однієї з бригад територіальної оборони чергував на блокпостах в Олександрії. Повноцінного навчання не було — досвідом ділилися побратими, які воювали ще з часів АТО. Форму також видали не одразу.
Згодом його підрозділ опинився на Запорізькому напрямку, де виконував завдання з протидесантної оборони вздовж Дніпра.
Спочатку Євгеній чув «Гради», потім — артилерію. Особливо запам’ятав момент, коли обстрілювали сусідню бригаду.
У 2023 році на Херсонському напрямку додалися танкові обстріли. Попереду наступала 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада, а підрозділ Євгенія закріплювався на звільнених рубежах.
Наприкінці року бійців прикомандирували до іншої бригади під Старомайорським і Великою Новосілкою. Там почалися стрілецькі бої, а в небі з’явилися «Мавіки» та дрони зі скидами.
Євгеній на власні очі побачив, як діяла російська піхота.
Фото: 46 ОАеМБр
«Перше враження: тут порядок»
Згодом підрозділ Євгенія прикомандирували до 46-ї бригади. На той час Мар’їнку вже залишили, а бійці стояли в Георгіївці.
Одного разу військових вишикували перед приїздом тодішнього начальника штабу бригади.
Побачивши різноманітну форму — від мультиків до турецького «пікселя» й одностроїв Бундесверу, — він пояснив, що на вулиці всі мають бути одягнені однаково, у «піксель».
Для Євгенія це стало показовим моментом.
З 46-ю бригадою боєць устиг здійснити три-чотири бойові виходи. У Георгіївці FPV-дрони спочатку літали вдень, а згодом почали з’являтися й уночі.
Одного разу бійцям передали продукти в білих мішках.
Поки вони заносили їх на позицію, самі ж її й викрили. Уранці в погріб, де перебували військові, залетіли чотири FPV-дрони.
«Ми були як сім’я»
Невдовзі Євгенія перевели до 46-ї бригади. Він потрапив у логістику — став такелажником на евакуаційному «Уралі» КЕТ-Л. Премудрощів роботи його навчав водій Рома.
Спочатку на чергування заступали на тиждень, згодом — на місяць. Екіпаж працював удвох, тож побратими добре знали життя один одного.
Мала команда й свою традицію: перед виїздом усі мовчали, водій казав «З Богом», і «Урал» рушав.
Бійці виконували завдання на Курахівському, а згодом і на Поровському напрямках. Зокрема, витягували техніку, яка через негоду з’їжджала з переправ.
Страх особливо відчутно прийшов під час першого виїзду з іншим водієм. Неподалік Новопавлівки FPV-дрон влучив у кунг «Урала».
Кожен виїзд, за його словами, відрізняється від попереднього, а ситуація може змінитися за лічені секунди.
Бували й кумедні випадки. Якось екіпаж вирушив забирати «Хаммера», але на точці побачив екскаватор. Коли бійці зателефонували за контактним номером, почули несподівану відповідь:
«Зараз підійду. Я і є „Хаммер“, це псевдо. Ви ж по трактор?». Так замість «Хаммера» військові повезли екскаватор.
Згодом Євгеній здобув потрібну водійську категорію та сам сів за кермо. Спочатку керував «Фоденом» із мультиліфтом, потім — MAN із механічною коробкою передач, який вважає найкомфортнішим.
Фото: 46 ОАеМБр
«Дочекався, поки він вистрибне, і вистрибнув сам»
Саме на MAN Євгенія застав удар російської «Гербери». Того дня екіпаж забрав «Султана» й перевозив його на платформі. Бійців попередили про «Шахеди», однак у небі вони побачили дві «Гербери».
Завантажений MAN був високим і сильно розхитувався, тому водій їхав повільно. Позаду зібралося багато цивільних автомобілів. Після блокпоста Євгеній пропустив їх уперед.
Дрон влучив просто в «Султана», який перебував на платформі. Двері кабіни відчинилися самі.
Однак небезпека на цьому не закінчилася. MAN продовжував котитися просто на магазин.
Забрати автомат, пристебнутий до дверей, він уже не зміг. У вогні згоріли й усі документи. Поки не збили другу «Герберу», до машини ніхто не підходив. Згодом у кабіні почали розриватися патрони.
MAN згорів ущент. Євгеній одразу зателефонував командиру, який попросив зняти відео, а потім сказав: «Нічого страшного. Головне, що ви цілі».
Фото: 46 ОАеМБр
Попри пережите, військовий не вважає відсутність страху ознакою мужності. На його думку, важливо не дозволяти страху керувати своїми діями.
Раніше Арміяinform розповідала історію десантника Тараса, який самотужки опанував ПТРК і з побратимами відбив масований штурм.
Якщо вам цікавий мілітарний контент — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
