Росія посилила ППО навколо свого головного центру виробництва дронів типу «шахед» у Татарстані. Журналісти нарахували там 33 оборонні позиції — приблизно стільки ж, скільки навколо резиденції Владіміра Путіна на Валдаї.
Про це в середу, 21 жовтня, повідомило Радіо Свобода, проаналізувавши супутникові знімки, зроблені того самого дня. На них видно нові оборонні споруди, які з весни звели навколо особливої економічної зони «Алабуга», де Росія виробляє ударні дрони «Герань», створені на основі іранських «шахедів».
Серед нових споруд — бетонні вежі для засобів ППО та підвищені платформи для таких комплексів, як «Панцир» або «Тор». Радіо Свобода звернуло увагу, що в «Алабузі» далі будують платформи, тоді як у Москві російські військові дедалі частіше встановлюють засоби ППО на вищих вежах.
Там також є вежі для великокаліберних зенітних кулеметів і конструкції для натягування протидронових сіток над виробничими корпусами.
За оцінкою Радіо Свобода, «Алабуга» залишається «одним із найбільш захищених від ударів дронів об’єктів у Росії». Видання порівнює комплекс із резиденцією Путіна на Валдаї,
навколо якої журналісти нарахували 31 вежу ППО та дві позиції комплексів С-300/С-400.
Наведені цифри — це кількість виявлених оборонних позицій і споруд. Вони не підтверджують, скільки зенітних ракетних комплексів там фактично працює. Порівняння стосується кількості позицій і не означає, що обидва об’єкти захищені однаково.
Завод розширюють і посилюють його захистППО навколо «Алабуги» посилюють одночасно з розширенням виробничих потужностей комплексу.
The Moscow Times повідомляє, що там також будують підземні цехи, посилаючись на аналіз супутникових знімків проєкту Dnipro Osint. На знімках кінця серпня видно будівництво щонайменше 10 нових цехів, а поруч — десятки складів.
Раніші супутникові знімки показали, що з травня 2025 року до травня 2026-го територія «Алабуги» збільшилася на 340 гектарів.
У північній частині зони будували великі ангари, а в центральній — житлові та виробничі будівлі.
У квітні також почали роботи на додатковій ділянці площею 450 гектарів на південь від траси М-12. Щоб сполучити її з основною територією економічної зони, прокладають окрему дорогу.
Комплекс став одним із головних центрів виробництва дронів «Герань», якими Росія атакує українські міста та інфраструктуру.
Розширення виробництва вуглеволокна може забезпечити випуск ще тисяч дронівРосія також розширює розташований неподалік завод вуглецевого волокна «Алабуга-Волокно». Це може збільшити постачання матеріалу, потрібного для виготовлення планерів дронів.
Згідно з документами російських державних компаній, які отримало Politico, до 2029 року планують створити додаткові потужності для виробництва до 500 тонн вуглеволокна для аерокосмічної галузі на рік.
За оцінкою експерта з питань озброєнь Девіда Олбрайта, цього додаткового обсягу могло б вистачити для виготовлення приблизно 28 тисяч дронів Shahed-136 щороку. Це оцінка можливого приросту виробництва, а не підтверджена кількість готових дронів.
На супутникових знімках, які проаналізували під час розслідування, видно розчищення ділянки та підготовку до будівництва нового об’єкта. Вуглеволокно дає змогу зміцнити крила й внутрішні конструкції дронів, зберігаючи їхню малу вагу.
«Алабуга-Волокно» та підрозділ «Росатома» з виробництва новітніх матеріалів UMATEX перебувають під західними санкціями.
Українська розвідка попереджає: Росія нарощує запаси дронівЗахист заводу посилюють на тлі попереджень української розвідки про те, що Росія нарощує виробництво та запаси дронів.
За оцінкою Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР), Росія вже виробляє близько 10 тисяч безпілотників на місяць, зокрема ударних дронів та імітаторів.
За даними ГУР, оприлюдненими 21 жовтня, в оперативному резерві Росії було близько 6200 дронів «Герань» різних модифікацій, зокрема реактивних.
У розвідці також повідомили, що цьогорічне російське держзамовлення на ударні дрони «Герань» та імітатори перевищило 100 тисяч одиниць.
У ГУР назвали нарощування виробництва частиною стратегії виснаження української ППО постійними атаками. За допомогою дешевших дронів-імітаторів Росія прагне змусити Україну витрачати ресурси на протиповітряну оборону й виявити позиції її зенітних ракетних комплексів.
