Від балістичних ракет, які долітають до Одеси за лічені хвилини, до реактивних дронів і керованих авіабомб – арсенал, яким росія атакує Одещину, постійно змінюється. Яку зброю використовує ворог, чому одні цілі складніше перехопити, ніж інші, чи можна розпізнати небезпеку за звуком і як діяти, якщо повітряна тривога застала вас на вулиці, в автомобілі або біля моря? Розбираємося разом із речником Військово-морських сил України Дмитром Плетенчуком.
Якими ракетами та дронами атакують Одещину– Берете повний список номенклатури російських систем озброєння, викреслюєте звідти атомну зброю, і, в принципі, у вас готовий список того, що ворог використовує для обстрілів Півдня, а зокрема Одещини, – каже речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук.
Цей список довгий, і, на жаль, він постійно зростає. Від початку повномасштабного вторгнення росія запускає на Одещину різні типи ракет. Серед них:
«Іскандер-М» – балістична ракета, дальність польоту якої становить 500-700 км. Її дуже важко помітити через швидкість та кут підльоту. Вона оснащена твердопаливним двигуном,
який автоматично вимикається, коли ракета досягає найбільшої висоти. Після вона продовжує рух за інерцією та майже перпендикулярно падає вниз для ураження цілі.
Ракета «Іскандер-М» П-800 «Онікс» – надзвукова універсальна протикорабельна ракета середнього радіусу дії. Вона призначена переважно для боротьби з надводними військово-морськими угрупованнями та одиночними кораблями в умовах сильної вогневої та радіоелектронної протидії.
Ракета «Онікс» 3М22 «Циркон» – гіперзвукова крилата ракета, здатна розвивати швидкість до 8–9 Махів (близько 9 000–11 000 км/год) та вражати цілі на відстані до 1 000 км. Її розробляли для ураження надводних кораблів, але росія використовує цю зброю і для ударів по наземних цілях в українських містах.
Ракета «Циркон» «Калібр» – російська крилата ракета морського базування, яку запускають із кораблів і підводних човнів. Дальність польоту залежить від модифікації та може сягати приблизно 1 500–2 500 км для ударів по наземних цілях. Ракета летить на малих висотах, огинаючи рельєф місцевості, що ускладнює її виявлення радарами.
Втім, ці типи ракет українська ППО збивала від самого початку повномасштабної війни навіть за допомогою радянських ЗРК.
Ракета «Калібр» Х-47М2 «Кинджал» – російський гіперзвуковий аеробалістичний ракетний комплекс повітряного базування, носіями якого виступають спеціально модифіковані винищувачі МіГ-31К та бомбардувальники Ту-22М3. Вона небезпечна через велику швидкість (до 10 Махів), здатність маневрувати на траєкторії та долати відстань до 2000 км.
Ракета «Кинджал» Найбільш небезпечним засобом ураження залишається балістика. Півтори-дві хвилини час підльоту з Криму до Одеси. Тут треба дуже швидко реагувати. На початку року портова інфраструктура була однією з головних цілей балістичних ударів, – пояснює Дмитро Плетенчук.
Дмитро Плетенчук Втім, не варто розслаблятись і коли повідомляють про наближення дронів. Хоча за ступенем руйнувань вони можуть поступатися ракетам, ударні безпілотники здатні завдавати значної шкоди житловим будинкам, інфраструктурі та становити смертельну загрозу для людей.
Окрім звичайних «шахедів» з двигунами внутрішнього згоряння різних модифікацій (Shahed-131,
Shahed-136, Shahed-236), цьогоріч росія активно використовувала «Італмаси» – баражуючі боєприпаси (дрони-камікадзе) з дальністю польоту до 200 км для завдавання ударів по суднах у морі. Влітку до попереднього списку додалися ще й масові атаки реактивними дронами (Shahed-238). Вони оснащені турбореактивним двигуном, можуть розвивати швидкість близько 500–600 км/год та мають високу маневреність.
БпЛА Shahed Реактивні дрони використовуються доволі часто. Це наш актуальний виклик на сьогодні, і ми зараз з ним боремося, набуваємо відповідного досвіду, переосмислюємо застосування наших засобів для відбиття цих атак. Військово-морські сили не поодинокі в цій боротьбі. Окрім нас працюють повітряні сили, армійська авіація, сухопутне ППО, – каже Дмитро Плетенчук.
А що з КАБами?Керована авіаційна бомба ще донедавна була загрозою лише для прифронтових територій. Це високоточний авіаційний боєприпас, оснащений системами наведення та аеродинамічними поверхнями (крилами або хвостовими рулями). Все відбувається за принципом: літак скидає боєприпас із безпечної відстані поза зоною дії ППО,
після чого бомба летить до цілі за допомогою супутникового, інерціального чи лазерного наведення.
Уперше КАБи долетіли до Одеської області 24 жовтня 2025 року. Про це повідомив начальник Одеської обласної адміністрації Олег Кіпер.
Це модернізовані КАБи. Окрім крил вони мають прискорений двигун, який дозволяє долітати на більшу відстань. Поки вони у нас не часті гості, але вірогідність їх застосування завжди є, і збити їх також не легко, – коментує Дмитро Плетенчук.
Не сподівайтесь на власне «чуття»Чи можна відрізнити за звуком, що летить? Не завжди.
Наприклад, балістична ракета типу «Іскандер-М» летить дуже швидко і після вимкнення двигуна – майже безшумно. Скоріше за все ви почуєте, коли вона вже «прилетить». А реактивні дрони за звуком легко сплутати з роботою нашої авіації.
Тож краще не сподіватись на власне «чуття», а довіряти перевіреним джерелам – завантажити застосунок «Повітряна тривога» та реагувати на сповіщення.
З вересня в Україні запровадили два ступені повітряної загрози – жовтий та червоний рівні.
- Жовтий рівень оголошується під час нальоту безпілотників. Він передбачає можливість продовження роботи бізнесу, транспорту та соціальних об’єктів за визначеними безпековими критеріями.
- Червоний рівень повідомляє про ракетну небезпеку, загрозу застосування балістичних атак, а також масовані удари. Сигнал вимагає обов’язкового та негайного переходу в укриття.
Скріншот мапи з застосунку «Повітряна тривога» Коли тривога застала зненацька
Єдине точно правильне рішення під час повітряної загрози – спускатись в укриття. Але буває, що тривога застає зненацька – на морі, у парку, в дорозі або в будівлі, де немає сховища. Ось декілька правил, які ви маєте знати.
1. Знаходитись у будівлі під час атаки безпечніше ніж на відкритій місцевості.
Виключення: об’єкти підвищеної небезпеки, вокзали, торгові центри, склади або інші будівлі, які можуть бути першочерговою ціллю ворога. А також скляні споруди.
– Уламки – одна з найбільших загроз для людей під час обстрілу. Коли прилітає касетна частина, оця шрапнель розлітається на 360 градусів. Навіть одна цегляна чи газобетонна стіна може врятувати життя. Якщо ж людина знаходиться в будинку – банальне «правило двох стін» теж працює. Звісно, що воно не врятує від прямого влучання в будівлю. Але ймовірність, що це буде «саме ваш шахед чи ваша ракета» – мала, а що ви опинитесь в зоні ураження уламками – на жаль, у наш час велика, – каже Дмитро Плетенчук.
2. Якщо атака застала в дорозі
Дедалі частіше ворог атакує колони цивільних машин чи пасажирські поїзди.
І якщо у потягах працівники залізниці дбають про безпеку подорожуючих і в разі необхідності оголошують евакуацію, в машині – кожен приймає рішення самостійно.
– Автомобіль,
з мого досвіду, – це пастка. Незалежно від того, що прилетить: це град чи будь-який снаряд. Вірогідність загинути в автомобілі значно вища ніж якщо ви будете лежати на землі поруч з автомобілем. А якщо ще й знайдете якесь заглиблення в місцевості, яке часто є край доріг, висока ймовірність, що ви залишитесь неушкодженим.
Натомість сидіти в автомобілі – це майже те саме, що стояти в повний зріст. Якщо корпус машини не броньований, він вас не захистить, не варто на це розраховувати. А навпаки – на вас посиплеться купа скла і уламків від авто.
3. Відпочивати біля моря треба у спеціально відведених місцях і не нехтувати сповіщеннями про тривогу.
На п’ятий рік повномасштабної війни люди й досі підриваються на мінах, бо купаються у заборонених місцях. Ще більше — продовжують відпочивати на пляжі попри сповіщення про тривогу. Втім, варто пам’ятати, що більшість дронів, ракет на Одесу летить «з моря», тому пляж аж ніяк не може бути безпечною ділянкою.
Нагадаємо, 23 червня 2026 року на пляжі «Відрада» в Одесі загинула 26-річна киянка Дар’я Кравченко. Під час російської дронової атаки уламок безпілотника влучив їй у шию, спричинивши фатальну крововтрату.
Аби мінімізувати такі ризики – вздовж берегової лінії встановлюють мобільні укриття. Якщо ви не встигаєте до нього добігти – шукайте на шляху будь-яке заглиблення у землі або ж стіну чи споруду, за якою можна сховатись.
Авторка матеріалу — Ольга Довга
Тема:
- ВМС України
- Дмитро Плетенчук
- домедична допомога
- КАБи
- обстріли Одещини
- Одеса
- Одещина
- повітряна тривога
- ракети
- реактивні дрони
- російські атаки
- укриття
- шахеди