За кожним ім’ям у повідомленнях про загиблих воїнів – ціле життя: родина, діти, батьки, плани, які більше не здійсняться, і майбутнє, на яке чекали найрідніші. Хтось до останнього залишався на передовій, хтось місяцями вважався зниклим безвісти, а рідні продовжували сподіватися на диво. Вінниччина прощається із захисниками, які віддали життя за Україну. Стало відомо про загибель Олександра Яценка, Василя Кукурудзи, Івана Лисенюка, Степана Бондаря, Андрія Ошовського, Андрія Рябцуна та Назара Вітенка, повідомляє I-VIN.INFO.
Олександр Яценко
28 жовтня Бершадська громада провела в останню путь Олександра Яценка. Воїн загинув 17 жовтня 2026 року поблизу міста Копані Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання.
Олександр народився у 1981 році в селі Війтівка, а згодом оселився у Бершаді. Тут він жив, працював, створив родину та виховував доньку й сина.
Рідні та знайомі згадують його як спокійну, працьовиту й урівноважену людину, яка не шукала зайвої уваги, а сумлінно працювала та дбала про близьких.
30 січня 2026 року Олександра призвали до лав Збройних сил України.
Він служив стрільцем-марксменом мотопіхотного батальйону військової частини А4962.
Василь Кукурудза
Тиврівська громада отримала підтвердження загибелі Василя Кукурудзи — жителя села Строїнці. До останнього його рідні та близькі сподівалися на добру звістку.
Василь Кукурудза народився 13 серпня 1987 року. Він проходив військову службу на посаді електрика електротехнічного відділення інженерно-позиційного взводу інженерної роти батальйону підтримки військової частини 3009.
17 вересня 2026 року військовослужбовець зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області. Згодом надійшло підтвердження його загибелі.
Втрата стала важким ударом для родини, друзів і всієї громади, які чекали на повернення захисника.
Іван Лисенюк
Хмільницька громада повідомила про загибель Івана Лисенюка, який проживав у Хмільнику.
Він народився 7 липня 1980 року. Іван служив у Військово-морських силах України у званні матроса.
Захисник загинув 23 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання в місті Херсоні Херсонського району Херсонської області.
Степан Бондар
28 жовтня у Жмеринській громаді оголосили День жалоби за 40-річним Степаном Бондарем із позивним «Генерал». Після пів року невідомості підтвердилася загибель військовослужбовця.
Степан загинув 2 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Він служив у 120-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ.
За час служби захисник пережив п’ять контузій і був відзначений двома нагородами.
Рідні та близькі тривалий час чекали на звістку про його долю, однак надія на повернення змінилася болем утрати.
Андрій Ошовський
27 жовтня в селі Яланець Бершадської громади попрощалися з Андрієм Ошовським, який захищав Україну на Донецькому, Запорізькому та Луганському напрямках.
Воїн народився 13 грудня 1976 року в селі Журавлі Сакського району Криму. Згодом його життя пов’язалося з Яланцем, де він створив сім’ю та разом із дружиною виховав трьох дітей.
Під час військової служби Андрій отримав кілька відзнак. Серед них — нагрудний знак «За сумлінну службу», медаль «За оборону Гуляйполя» за 2022–2024 роки, медаль «Ветеран війни» та почесна відзнака командира 5-ї окремої важкої механізованої бригади.
У скорботі залишилися мати Катерина Кузьмівна, дружина Ольга Василівна, доньки Оксана та Юлія, син Роман.
Андрій Рябцун
Підтвердилася загибель Андрія Рябцуна із села Плисків Погребищенської громади. Військовослужбовець загинув 4 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Масляківка Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області.
Андрій народився 4 липня 1983 року. Він служив у званні солдата водієм 2-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го батальйону територіальної оборони військової частини А7048.
До останнього військовослужбовець залишався вірним військовій присязі та Українському народові.
Назар Вітенко
Унаслідок ураження ворожим безпілотником у Харкові загинув Назар Вітенко — житель села Рибчинці Уланівської громади.
Життя захисника обірвалося 24 жовтня 2026 року. Назар народився 31 березня 1975 року.
Як повідомили в Уланівській територіальній громаді, військовослужбовець залишався вірним військовій присязі та мужньо виконував свій обов’язок у боротьбі за свободу й незалежність України.
Читайте також, пожежа на 2500 квадратів і поранені діти та дорослі: наслідки нічної атаки рф.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
