Одна людина загинула під час нічної атаки російських військ на Київ, що сталася пізно ввечері 29 жовтня. Про це повідомила Київська міська військова адміністрація.
Як уточнив мер Києва Віталій Кличко, у Дніпровському і Дарницькому районах міста зафіксовані наслідки російського балістичного удару, що був завданий ввечері 29 жовтня. У проміжку з 22:42 до 22:44 у Києві пролунало понад десять вибухів.
Кличко повідомив, що у Дарницькому районі відбулося влучання в складські будівлі, внаслідок чого виникла пожежа. У Дніпровському районі горіли уламки ракети у дворі одного з житлових комплексів, за іншою адресою вибуховою хвилею було вибито вікна у житловому будинку. Також у Дніпровському районі пошкоджені вікна в іншому житловому будинку та автомобілі у дворі.
За словами мера, у Дніпровському районі, де уламки ракети впали біля житлового комплексу, частково зруйнована будівля магазину, сталася пожежа.
Вранці 30 жовтня у Києві знову оголосили повітряну тривогу. Мер повідомив, що в Оболонському районі уламки безпілотника впали на відкритій території, де також виникло займання.
«У Дарницькому районі влучання в складські будівлі. Є пожежа. У Дніпровському районі горять уламки ракети в дворі одного з житлових комплексів. За іншою адресою вибуховою хвилею повибивало вікна в житловому будинку. Іще за однією адресою в Дніпровському районі пошкоджені вікна в житловому будинку й автівки в дворі будинку», – вказав очільник Києва.
Російські війська регулярно здійснюють атаки на українські міста і цивільну інфраструктуру з використанням різних видів озброєння, у тому числі ударних безпілотників, ракет, авіабомб і реактивних систем залпового вогню.
Керівництво росії заперечує, що її армія навмисно завдає ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, що призводить до загибелі цивільного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних і водопостачальних об’єктів.
Українська влада і міжнародні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації й підкреслюють, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії,
тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших базових умов для життя, мають ознаки геноцидних дій, згідно з оцінками правозахисників, дослідників і правників.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них у мирний і воєнний час. Документ визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. Серед ознак геноциду: вбивство членів групи, спричинення їм серйозних тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на знищення групи, перешкоджання дітонародженню та насильницька передача дітей до інших груп, а також публічне підбурювання до таких дій.
