Політолог Володимир Фесенко в ефірі Radio NV підбиває підсумки гуманітарної операції в Олешках: що продемонструвала ця місія, як Меланія Трамп дізналася про катастрофічну ситуацію на лівому березі Херсонщини та як прецедент з Олешками можна використати в переговорах.
— Відбулася велика гуманітарна місія в Олешках. Скажіть, будь ласка, що в політичному сенсі означає ця велика гуманітарна операція? Наскільки я розумію, від початку повномасштабного вторгнення Україні і Росії вперше вдалося погодити такий тривалий режим тиші, нехай поки локального характеру. І чи можна розглядати порятунок цивільних в Олешках як модель для інших локальних перемир'їв?
— Безумовно. Я вважаю, що це дуже важливий політичний прецедент. Важливий для подальших мирних переговорів. Якщо так просто оцінювати ситуацію без дипломатичної термінології: з’ясувалося, що це можливо. Так, на певній ділянці фронту, лінії зіткнення, але тиша була практично на всій території Херсонської області — як підконтрольній Україні, так і на окупованій частині.
Це дуже-дуже важливий результат. Як з’ясувалося:
більше трьох діб підтримувався режим припинення вогню. Тобто якщо є політична воля завдяки американському посередництву, завдяки тому, що для [російського диктатора Володимира] Путіна зараз важливо робити жести доброї волі на адресу [президента США Дональда] Трампа, його дружини (це спрацювало, безумовно), але головне, що це можливо.
Читайте також:
«Ми повернулися з пекла». Як на Чернігівщині зустрічали евакуйованих з Олешків — фоторепортаж І я думаю, що цей позитивний прецедент можна і далі використовувати. За різними даними, нібито обговорюється можливість таких подальших припинень вогню. І також, я думаю, що на перспективу це дуже вагомий аргумент, що можна домовлятися і про повне припинення вогню вздовж всієї лінії фронту.
Так що це і позитивна подія з погляду повернення людей, їхнього порятунку від тієї катастрофи, в якій вони опинилися унаслідок війни. І головне — це може позитивно вплинути — можливо, і не відразу — на подальший переговорний процес.
— А щодо формату міжнародного посередництва, ми пам’ятаємо, що ключову роль у координації цієї місії відіграла перша леді США Меланія Трамп. Ні ООН, ні Червоний Хрест, здається, взагалі до цієї операції не залучали. Скажіть, в політичному вимірі це свідчить про зміну дипломатичних каналів? Якщо воно працює знову-таки, це можна поширювати, це можна в подальшому застосовувати?
— Дивіться,
все ж тут треба робити поправку на конкретні обставини. Я б не ставив хрест на ООН, на Червоному Хресті. Ні, вони теж активно і ефективно працюють в багатьох інших країнах світу.
Просто в цьому випадку для Путіна спрацював фактор Трампа і Меланії Трамп. І це дійсно стало вирішальним чинником.
ООН давно вже не викликає авторитету у Путіна. Хоча, якщо оцінювати загальну ситуацію, чому це сталося? Все ж таки, чинник ООН теж відіграв свою роль. Як дізналася Меланія Трамп про катастрофу в Олешках? Українська сторона піднімала цю проблему вже декілька місяців. Ще влітку були перші публікації про той жах, який коїться в цьому населеному пункті, і що треба розв’язувати цю проблему. Були звернення в різні міжнародні організації, були публікації в західних ЗМІ.
І цей міжнародний розголос врешті-решт дав результат. Наприкінці вересня була чергова сесія Генеральної асамблеї ООН. Це сесія високого рівня. І Зеленський туди приїжджав, виступав, там був і Дональд Трамп. Там традиційно відбуваються різні важливі заходи під ООНівським, в прямому сенсі, і дахом, і патронатом.
І саме там, як стверджують різні джерела, Меланія Трамп дізналася про проблему з Олешками.
Читайте також:
«Росіяни люблять двоходівки». Як РФ використовує перемир’я в Олешках і чого чекати після закінчення режиму тиші — інтерв'ю з Молчановим І те, що українська сторона піднімала це питання через ООН — це спрацювало. Далі спрацював дзвінок Папи Римського. Путін не дав згоди на той момент, не пообіцяв Папі Римському, що він буде вирішувати проблему, яка виникла в Олешках. Але це спрацювало на Меланію Трамп.
І тут ситуативно — те, що Путін почав робити жести на адресу Трампа (і дизельна угода, пожвавлення переговорного процесу, і врешті-решт відновлення переговорів, зокрема домовленість про переговори в тристоронньому форматі) , — гуманітарна ініціатива Меланії Трамп органічно вписалася в цей переговорний трек.
Путін для себе, мабуть, вирішив, що такий подарунок Трампу, його дружині, який ще більше буде працювати на зміцнення довіри Трампа до Путіна.
Нам, безумовно, це не подобається, але це допомогло вирішити проблему з Олешками, з цією гуманітарною катастрофою,
яка була в цьому населеному пункті. Тому навряд це спрацює в якихось інших країнах, але воно спрацювало у нас.
Читайте також:
«Росіяни намагаються зайти на острови». Чи очікувати наступу РФ на Херсон після режиму тиші та чому вигідно створити демілітаризовану зону — інтерв'ю І є шанс, що зараз, оскільки вся ця гуманітарна місія дійсно виявилась успішною, є дуже великий міжнародний резонанс… Я це бачу по запитаннях західних журналістів, різні західні ЗМІ зараз пишуть про цю ситуацію. І мені дуже хотілося, щоб Меланія Трамп відчула смак цієї перемоги. І якщо вона відчує, що це було успішно, що це спрацювало, це можна поширювати, це можна продовжувати.
І чутки про це з’являються, що нібито обговорюються інші місця на лінії фронту, де теж проблемна ситуація, і що можна цей ланцюжок таких гуманітарних місій продовжувати далі.
Вдасться чи ні - ми не знаємо відповіді. Але якщо це спрацювало один раз, треба зробити все можливе, щоб було продовження.
— Пане Володимире, що Україна виграла від спеціальної місії в Олешках? Ми рятували і рятуємо громадян України — це зрозуміло. Що ще? Розкажіть, будь ласка.
— Крім суто гуманітарного результату, як я вже сказав, є дуже важливий політичний прецедент. Прецедент, хай локального і тимчасового, але перемир’я, яке спрацювало.
Це важливо з погляду заходів довіри, тому що дуже багато було побоювань, що будуть порушення, що це не буде виконуватися.
І досі є, до речі, серйозні побоювання, що під прикриттям цього перемир’я Росія може підтягнути свої військові засоби і ще більше атакувати Херсон після цього. Такий ризик залишається, до речі. І це може скомпрометувати це досягнення з гуманітарною акцією, з цим перемир’ям, але створено прецедент.
І це для нас важливий аргумент в переговорах зі Сполученими Штатами. Тут якраз можна і дякувати Меланії Трамп за те, що сталося і у той самий час просто, що називається, на пальцях показувати американцям: бачите, це можливо — можна припиняти вогонь насправді на великому відрізку лінії фронту. Так, там Дніпро, природний рубіж, але це можливо. А далі про це треба казати росіянам.
Читайте також:
«Це вбиватиме, на жаль, і цивільних». Під час перемир’я росіяни везуть до Олешків максимальну кількість дронів,
боєзапасу та людей — Нікітенко Так що як аргумент в мирних переговорах це точно можна використати. Заходи довіри, які спрацювали. Переговорний канал між омбудсменами України і Росії теж спрацював. І це теж важливо.
Я знаю, що багато хто критикує Дмитра Лубінця, що він ручкався з Лантратовою, з російською представницею, там якесь дружнє тло розмов. Я вважаю, що все ж заради порятунку людей це треба було зробити. Те, що декілька діб тиші було в Херсоні, — це теж важливо.
Так, є інший бік. Люди бояться, що зараз війна відновиться ще в більших масштабах, але навіть такий локальний результат, щоб люди трошки оговталися, вирішили якісь свої проблеми і гуманітарне [питання], щоб теж вирішити багато проблем в Херсоні - це важливий результат.
І ще одна деталь: повернення більшості мешканців Олешків, які захотіли евакуюватися саме в Україну. На це, можливо, менше звертають увагу, але це дуже важливий результат. У перший день, коли починалася евакуація, навіть з російського боку були повідомлення, що більшість тих, хто погодився на евакуацію, поїхали саме в Україну.
Олешки — теж Україна, тільки окупована частина України, але погодились повернутися саме на територію, підконтрольну Україні.
Навіть я читав у російських джерелах підрахунки: 17 автобусів тих, хто евакуюється в Україну, лише чотири — в Росію. Знаєте, чому це важливо? Це вибір людей. Це в драматичних обставинах рішення про ідентифікацію, ідентичність: хто ти — українець чи ти ідентифікуєш себе з Росією?
https://www.youtube.com/watch?v=FE6FSy8gzko
Безумовно, я думаю, люди ж теж розуміють, що вони повертаються в країну, де йде війна, яка потерпає від війни, але вони повертаються до своїх, до свого дому. З іншого боку Дніпра у когось родичі, когось треба, до речі, буде прилаштувати. Але вибір український, вони відчули себе і підтвердили в таких складних обставинах, що вони українці.
І, до речі, те, що Дмитро Лубінець там був, сприяло цьому вибору, тому що наші журналісти, зокрема, повідомляли, що багато хто з мешканців Олешків побоювався погоджуватись на евакуацію, тому що боявся. От вони продемонструють, що вони хочуть в Україну повернутися, а це буде використано проти них. Їх у межах фільтрації можуть затримати, вони можуть потрапити під російські репресії саме тому, що вибрали Україну.
Але тут, все ж таки, був контроль з боку нашого омбудсмена, уповноваженого з прав людини, були американські журналісти. І міжнародний контроль теж, я думаю, сприяв цьому.
І цей вибір на користь України, я вважаю, це теж дуже вагомий результат. Воно, між іншим, свідчить, навіть росіяни це визнають, не прямо, але сам факт: це українські землі, що на цих територіях українці — не росіяни, як вважає Путін, а що це українці, які хочуть бути в Україні і з Україною.
Це я вважаю теж дуже вагомим, дуже важливим результатом цієї гуманітарної акції.
