Луцька громада втратила на війні 36-річного захисника Олега Микульського, який добровольцем став на оборону України від початку повномасштабного вторгнення. Воїн загинув 21 жовтня під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині. У нього залишився син.
У понеділок, 2 листопада сумну звістку повідомили на сайті Луцької міської ради.
Олег Олегович Микульський народився 8 червня 1990 року в Нововолинську. Навчався у школі № 7 та Нововолинському вищому професійному училищі.
Після одруження переїхав до дружини у Княгининок, де прожив багато років і працював на одному з місцевих підприємств.
На захист України Олег пішов добровольцем. Попри вмовляння рідних не вирушати на війну, свого рішення не змінив. Від початку повномасштабного вторгнення повторював: «Хто, як не ми». Хотів, щоб його син пишався батьком.
Колишня дружина захисника Анастасія згадує Олега як людину, яка дуже любила життя, була доброю, сміливою, працьовитою та завжди вчиняла по совісті. Він мав багато планів і мрій, які, на жаль, не встиг здійснити.
«Олег був життєлюбом. Мріяв мати свій ставок і облаштувати там зону відпочинку для людей.
Був дуже добрим і совісним. Завжди всім допомагав. Був сміливим і відважним. Дуже любив свого сина, казав, що, якщо з ним щось станеться, син знатиме його героєм. Йому подобалася служба. Коли приїздив додому у відпустку, подумки був зі своїми побратимами, телефонував до хлопців і дуже переживав за них», – розповіла Анастасія.Олег Микульський загинув 21 жовтня 2026 року під час виконання обов’язків військової служби із захисту України в районі населеного пункту Гаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
Олег мав позитивний "Пірат". У складі вогневої групи відповідав за прикриття від дронів і аеророзвідки, збивши понад 20 ворожих БпЛА. У підрозділі облаштовував багато позицій.
У загиблого захисника залишився син.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Олега Микульського. Розділяємо біль непоправної втрати.
Вічна і світла пам’ять Герою!
