Російська армія готується до штурмів на Придніпровському напрямку фронту, повідомляють у 34-ї окремій бригаді морської піхоти ЗСУ. Агресор, кажуть, завіз понад тисячу військових, зокрема кілька сотень піхотинців, скориставшись режимом тиші в Херсонській області під час гуманітарної місії в Олешках
За даними українських бійців, російська армія не лише провела ротацію, а й завезла озброєння, артилерію, БпЛА, плавзасоби, системи РЕБ та провізію – від пального до продуктів харчування – цих запасів вистачить щонайменше на кілька місяців.
У Кремлізаявили що перегрупування військ є «звичайною практикою».
У Кремлі відповіли, чи використали війська РФ «режим тиші» в Олешках для перегрупування
На початок листопада українські морські піхотинці ще не фіксували російських масованих спроб штурмів – спостерігаються лише поодинокі переміщення противника. Українські військові запевняють, що готові до будь-яких спроб просування армії РФ. У противника, кажуть, з'явилося чимало нових злітно-посадкових майданчиків БпЛА, що вплине на ситуацію з безпекою в Херсоні. Верховний головнокомандувач ЗСУ,
президент України Володимир Зеленський заявив 8 листопада, що командування української армії має представити пропозиції для додаткового захисту цивільних у Херсоні від російських атак.
Саме 34-та бригада морської піхоти ЗСУ здійснює оборону Херсона та утримує позиції на лівобережжі Херсонщини та острівних ділянках. Про те, який вигляд має зараз лінія фронту на лівому березі Херсонської області, проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії поспілкувався з 33-річним начальником штабу бригади, полковником Алімом Керімовим – уродженцем Криму.
Кримчанин Керімов є начальником штабу 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» уже півтора року.
«Ворог переходить до цивільного терору»У серпні цього року зафіксовано рекордну кількість дронових атак на Придніпровському напрямку – понад 26 тисяч за місяць. Це дані 30-го корпусу морської піхоти ЗСУ. Зростання атак російських БпЛА по цивільному населенню Херсонської області та міста Херсон Алім Керімов пояснює безуспішними спробами армії РФ просунутися на цьому напрямку фронту.
«Можу сказати, що у смузі нашої бригади ворог перейшов від класичного наступу до гібридного:
артилерійських ударів, авіаударів, ударів FPV-дронами. Це пов'язано з тим, що, наприклад, у порівнянні з 2025 роком штурмові дії стали менш активними. Тоді було близько 700 штурмових виходів противника, зараз – 150–200 на рік. Окрім штурмів, за минулий рік було до 200 переміщень човнів, а за пів року зараз – орієнтовно 22 виходи противника на плавзасобах. Чому противник перейшов до більш позиційної гібридної війни? Він розуміє, що всі його наступальні операції закінчуються неуспіхом і переходить до цивільного терору», – пояснює Алім Керімов, начальник штабу 34-ї ОБрМП ВМС ЗСУ.
«Риють тунелі»Точки зльоту БпЛА противника, додає начальник штабу, розташовані на відстані від 5 до 15 кілометрів углиб Лівобережжя Херсонщини. Морпіхам вдалося відтіснити противника і ускладнити йому логістику. Проте там, де ЗСУ не дають російським солдатам пішки добиратися до позицій, ті риють тунелі, каже полковник.
«Вони розуміють, що пішим порядком пройти не вдасться, тому починають закопуватися, риють тунелі. Це у них частково виходить. Усі тунелі, як тільки ми їх виявляємо, одразу знищуються.
Я б не сказав, що в Олешках, наприклад, у них є розгалужена система тунелів – десь 20–30% від загальної їхньої протяжності на Лівобережжі. Вони десь біжать, намагаються йти, а далі вже переходять у тунель. Ця схема у нас є, відповідно, у цьому напрямку ми працюємо вдень і вночі. Тунелі завдовжки від 50 до 100–150 метрів вибудовані як лабіринт», – каже полковник.
Алім Керімов і морпіхи 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ. Колаж«Ми просуваємося»Морпіхи зараз утримують позиції на острівних ділянках і лівому березі Херсонщини. Керімов додає, що вони мають просування і вглиб окупованого Лівобережжя.
«У нас загалом є багато позицій на лівому березі, на яких на постійній основі проводяться ротації. Ми просуваємося в цій острівній зоні й у майбутньому будемо заходити в певні населені пункти на лівому березі», – додає начальник штабу.
У яких саме населених пунктах Лівобережжя та наскільки просунулися українські морпіхи – полковник не розголошує. Лише додає, що це відбувається не на одному, а на кількох напрямках.
«Морпіхи утримують рубежі та позиції там, де вони перебувають.
Разом із тим вони просуваються, штурмують позиції противника, просуваючись углиб на визначені нами рубежі. Тобто зайшли, закріпилися на лівому березі, просунулися, закріпилися, передали позицію і просунулися далі», – каже Керімов.
«Було переслідування батьків з боку ФСБ»Алім Керімов народився та виріс у Криму, в селищі міського типу Іслям-Терек (раніше – Кіровське) неподалік від Феодосії. Згадує, що ще в дитинстві зрозумів, що хоче бути військовим, хоча в його родині військовослужбовців не було.
«Якщо не помиляюся, у сьомому класі я вже чітко розумів, що буду військовим. Я – «альбінос» у своїй родині, взагалі перший військовий. Змалку сформувалося розуміння, що є дім, сім'я, є країна і ми, всі чоловіки, маємо бути захисниками, незважаючи ні на що. Я вважаю, що кожен чоловік загалом має бути захисником своєї родини та своєї держави», – каже Алім Керімов.
Алім вступив до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації в Києві. Загалом він зараз має три вищі військові освіти. Саме у той час, коли він навчався, розпочалася окупація Криму. Додому він уже не повернувся.
«Це, зрозуміло, дуже мене пригнічувало – вся ця ситуація з окупацією. Це дуже морально впливало на мене, але батьки в цьому плані мене підтримали, сказали: немає жодних проблем, навчайся, ми подивимося [на ситуацію] і будемо виїжджати [з Криму]. Знаєте, ми дуже довго йшли до того, щоб повернутися на свою землю», – розповідає кримський татарин.
