У Карлівській громаді Полтавської області російський безпілотник влучив в об’єкт інфраструктури. За попередніми даними, травмувалися четверо людей.
Ще один удар безпілотника зафіксували в Кременчуцькому районі: там пошкоджено приватний будинок і травмовано людину.
Раніше російські війська атакували Полтаву. Влучання сталися у двох місцях, за останніми даними, постраждали п’ятеро людей.
росія регулярно застосовує для ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню.
Керівництво росії заперечує, що її армія цілеспрямовано атакує цивільні об’єкти під час повномасштабної війни. Водночас такі удари призводять до загибелі й поранення мирних жителів та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних об’єктів і систем водопостачання.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують удари по цивільній інфраструктурі як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їхньому цілеспрямованому характері.
Удари по цивільному населенню та ознаки геноцидуПравники, дослідники геноцидів і правозахисники вважають,
що під час широкомасштабної війни росія вчиняє щодо громадян України різні дії, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед них – заяви російських посадовців про заперечення існування українців як окремого народу, публічні заклики до їх знищення та переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях.
До таких ознак також відносять обстріли систем життєзабезпечення та медичних закладів, що позбавляють людей електроенергії, тепла, води, зв’язку й медичної допомоги. Серед інших дій називають убивства представників інтелігенції та носіїв української культури, зміну ідентичності дітей через освіту на окупованих територіях, депортацію дітей до росії, а також вилучення українських книжок і викрадення музейних артефактів.
Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього Генеральна асамблея ООН ухвалила 1948 року. Нині її учасницями є 149 держав, які зобов’язані запобігати геноциду й карати за нього як під час війни, так і в мирний час.
Документ визначає геноцид як дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. До його ознак належать убивство членів групи або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на її знищення, запобігання народженню дітей, насильницька передача дітей до іншої групи та публічне підбурювання до таких дій.