Понад пів тисячі уражених мідлстрайками цілей – такі результати роботи батальйону безпілотних систем «Роніни» 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» від початку року. Підрозділ оперує на півдні України. І є одним із тих небагатьох батальйонів безпілотних систем механізованих (піхотних) бригад, які результативно працюють на трасі Р-280. Вона з’єднує російське місто Ростов-на-Дону з окупованими територіями України, зокрема з Кримом, і є ключовою логістичною артерією для військ РФ на півдні України.
Тимчасовий виконувач обов’язків командира ББС 65-ї ОМБр «Да Вінчі», розповів Радіо Свобода, чим і як працюють проти логістики противника.
– Ваш підрозділ – один із тих, який працює на так званій трасі «Новоросія» (траса Р-280 – ред.) Як почали працювати на такі далекі для піхотної бригади дистанції?
За сім місяців маємо підтвердженими десь 550 уражених мідлстрайками цілей
– Ми багато на чому працювали, зокрема різними FPV-дронами та літачками. Спочатку був ближній край, потім середній ешелон, потім дальній – і так аж до самого Криму, можна сказати, добралися.
Ми в радіусі до 50 кілометрів вибили майже всю техніку противника, яка була, і вигадували ще більше й більше засобів та шляхів, як подалі залетіти й уразити щось там, у глибокому тилу.
Працюємо FPV-дронами й зараз, але на них дуже далеко не залетиш, тому почали брати «крила» і так само масштабувати їх використання підрозділом.
Одним із перших таких уражень був військовий КамАЗ десь за 100 кілометрів у тилу ворога. Емоцій тоді було чимало, хоч це була й не перша знищена підрозділом ціль. Але щоразу адреналін зашкалює.

«Да Вінчі»
Ефективних 60% зі 100% уражень цілей
За сім місяців маємо підтвердженими десь 550 уражених мідлстрайками цілей. І знищені, і уражені по-різному. Це майже все – військова техніка противника, ППО, РЛС, засоби РЕБ, паливозаправники, артилерія. Десь ефективних 60% зі 100% уражень цілей. Це досить непоганий відсоток. Це, мабуть, один із найкращих результатів серед підрозділів.
Із усього, по чому працювали, найбільше запам’ятався випадок ураження «Панциря» на Чонгарі. Це дуже рідкісна й дороговартісна техніка (ціна комплексу може сягати 20 мільйонів доларів США – ред.) яку важко вполювати,
оскільки комплекс сам має полювати на повітряні цілі.
– Якщо говорити про дистанції, то що зараз вважається ближнім краєм, а що вже мідлстрайком (middle strike) і дипстрайком (deep strike)?
– Зараз це поняття насправді трохи розмите, бо навіть термін ЛБЗ – це трохи таке вже не зовсім зрозуміле позначення. Бо так звана «сіра зона» – це десь приблизно 30-35 кілометрів як в один, так і в інший бік. Це вже можна вважати «сірою зоною», «кілзоною», бо в обидва боки працюють FPV, перехоплювачі, розвідники та інше.
50 кілометрів – це умовно дистанція середньої безпечності, а вже 70 і далі кілометрів – це вже така, можна сказати, дистанція мідлстрайків.

Підготовка літачків до польоту– Як самі почали працювати мідлстрайками?
– Наша історія почалася з того, що ми взяли засіб, який літав, розроблявся спочатку як