Війна

Боровик пояснив військове значення удару по Керченському мосту

Удар по Керченському мосту має суттєвий військовий ефект, адже ця споруда є важливою наземною логістичною артерією для російських окупаційних військ. Водночас остаточно оцінити результати операції можна буде після додаткової розвідки та з’ясування масштабів пошкоджень і швидкості відновлення руху.

Про це в етері Громадського радіо розповів Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції FIRST CONTACT, учасник бойових дій.

За словами Боровика, Керченський міст є важливою складовою російської військової логістики. Тому наслідки атаки потрібно оцінювати не лише за фактом ураження споруди, а й за тим, наскільки швидко росіяни зможуть відновити її пропускну здатність.

«Якщо ми говоримо про військовий ефект, то він достатньо суттєвий. Фінальні висновки можна робити після дорозвідки, після того, як ми побачимо, наскільки швидко вони відновляться, наскільки швидко буде відновлена пропускна здатність. Йдеться не обов’язково про повне відновлення — можливо, сполучення відновлять лише частково. Адже це серйозна наземна артерія, яка є важливою складовою логістики»,

— пояснив Валерій Боровик.

Він наголосив, що до операції готувалися тривалий час. Росіяни раніше вже посилювали захист мосту після попередніх українських атак, зокрема намагалися протидіяти ударам із моря та повітря.

Цього разу, за словами експерта, Україна застосувала комбіновану атаку.

«Ми довго цілилися, довго працювали над тим, щоб провести цю операцію. Якщо пам’ятаєте, СБУ раніше підірвала безпосередньо на мосту один із вантажних автомобілів. Потім були атаки з моря, вони посилювали захист. Це ж не перша атака — з повітря також намагалися завдавати ударів. Зараз це була комбінована атака. Дуже важливо, що ми прорвали оборону і застосували різні засоби. Це дасть хорошу інформацію про те, які засоби пройшли. Чому вони пройшли, яку тактику застосовували, на що противник реагував, а на що — ні», — зазначив Боровик.

Він додав, що результат забезпечили не лише технічні рішення, а й системи наведення, інерційні системи та засоби зв’язку. Зокрема, відеозображення зберігалося до моменту безпосереднього удару, що експерт назвав серйозним технологічним проривом.

Боровик звернув увагу, що сам факт успішного прориву російської протиповітряної оборони ще не означає, що всі запущені засоби досягли цілей. За його словами, частину цілей російська ППО могла перехопити, однак українським силам вдалося завдати результативних ударів.

На його думку, наступним важливим завданням є масштабування таких операцій.

«Масштабованість — це інша історія. Треба розуміти, що туди пройшла лише частина того, що було запущено. Очевидно, що система оборони та ППО противника працювала, зокрема проти інших засобів ураження. Але ми прорвалися і завдали хороших ударів. Тому з військової точки зору це дуже суттєвий результат, і такі операції потрібно повторювати», — сказав він.

Окремо Боровик розповів про людей, які допомагають Україні на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, у Криму. А також безпосередньо в Росії.

За його словами, йдеться про українських патріотів, які співпрацюють з Україною та допомагають не лише партизанському руху, а й Силам оборони.

«На окупованій Херсонщині, на окупованому Запоріжжі, у Криму, в Росії є ці люди,

і вони співпрацюють із нами. Їх не так багато, але це наші патріоти, наша основа партизанських рухів. Ідеться не тільки про партизанський рух, а й про коригування ударів та відповідні дії, які здійснюються в тилу», — розповів експерт.

Він додав, що Україна продовжує працювати над розширенням цієї мережі, адже окремі операції спираються на допомогу таких людей.

«У нас є цей пласт людей, вони задіюються. Є такі люди і в Росії. Ми працюємо над розширенням їхньої кількості. Деякі операції спираються на їхню допомогу, інші здійснюються безпосередньо Силами оборони України», — зазначив Боровик.

Коментуючи заяви російської сторони про терміни відновлення мосту, Боровик зауважив, що робити остаточні висновки без технічного обстеження неможливо.

За його словами, спочатку потрібно встановити характер пошкоджень, оцінити їхній масштаб і залучити фахівців, які розуміють конструктивні особливості споруди.

«Сказали, що відновлять за день. На це зараз ніхто не може відповісти, тому що потрібне обстеження спеціалістами, зокрема тими, хто будував цю споруду. Треба вивчити, які саме ураження були завдані,

наскільки серйозні пошкодження і чи справді вони можуть відновити міст у такі терміни», — пояснив він.

Водночас експерт зауважив, що українські можливості завдавати ударів також розвиваються. Тому Росії не варто розраховувати, що вона зможе безперешкодно відновлювати пошкоджені об’єкти.

Боровик також прокоментував російські удари по мостах у Києві. Він згадав ураження Південного мосту та зауважив, що Росія вдосконалює точність своїх ракет.

За його словами, зокрема, росіяни використовують додаткові системи коригування на фінальних етапах польоту.

«Це серйозні удари. Вони використовують «Іскандери», підвищили їхню точність, і на останніх секундах ракети можуть коригувати траєкторію за допомогою радіолокаційних головок самонаведення та візуального наведення. Тобто в останні секунди вони підкориговують політ. Також підвищили точність С-300 і С-400, додаючи інші інерційні системи. Корейці теж підвищили точність своїх ракет», — сказав Боровик.

Він припустив, що удари по мостах з обох сторін є частиною ширшого протистояння за логістичну інфраструктуру. Водночас підготовка операції проти Керченського мосту тривала значно довше,

ніж два тижні.

«Два тижні — це конкретне планування нашої операції з ударів. Але щодо Керченського мосту багато працювали різні служби. Готувалися давно, конкретно цю операцію провели зараз, але сам міст вивчали тривалий час. Він завжди був у переліку пріоритетних цілей», — зазначив експерт.

За його словами, міст мав для Росії не лише логістичне, а й символічне значення. Володимир Путін особисто брав участь у його відкритті, демонструючи споруду як один із символів російського контролю над окупованим Кримом.

Боровик вважає, що нині удари по мостах варто розглядати в контексті ширшої кампанії проти логістичних можливостей противника.

«Це не тільки Керченський міст. Ми били й по інших мостах, вони також атакували не лише київські мости, а й інші. Фактично почалася ера ударів по мостах. Після атак по енергетиці та нафтовій промисловості, після того, як противник почав дуже активно бити по водній інфраструктурі, тепер значна увага приділяється логістиці. Ми бачили, що Росія переходить від ударів по енергетиці до атак по воді, а далі — по логістичних ланцюжках. Це продовжується.

Вони б’ють по логістичних об’єктах, і водночас такі удари мають для них іміджеве значення — наприклад, спроба відрізати одну частину Києва від іншої», — підсумував Боровик.

Нагадаємо, що Керченський міст зазнав масованого удару другу ніч поспіль, унаслідок чого обвалилася його автомобільна частина — арка та проліт.

Україна не визнає російську назву «Кримський міст», оскільки вона є пропагандистською та закріплює незаконну окупацію. У постановах Кабміну, заявах МЗС та позовах до міжнародних трибуналів використовується нейтральне географічне формулювання — «незаконно збудований транспортний перехід через Керченську протоку».

Керченський міст складається з двох частин — автомобільної й залізничної. Наразі залізнична частина моста стоїть, проте вона також зазнала пошкоджень.

Запис Боровик пояснив військове значення удару по Керченському мосту спершу з'явиться на Громадське радіо.

Дія, атака

Читайте ще