Росія обіцяла, що не чіпатиме цивільних. Але натомість рαшиcτи вже 11 день бомбардують наші міста та села, обстрілюють житлові будинки, дитячі садочки, школи, лікарні та пологові будинки. Використовують для цього ракети Калібр та Іскандер, системи залпового вогню Град та Ураган. З початку повномасштабного вторгнення жертвами, лише за попередньою інформацією, стали вже понад 2 000 цивільних. Окупанти беруть у заручники мирних людей, щоб потім прикриватися ними як живим щитом. Гвалтують жінок, а тих, хто намагається виїхати звідти, де тривають активні бойові дії, розстрілюють упритул. Усе це злочини проти людяності. Їх уже почали розслідувати в Міжнародному кримінальному суді.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
У Бучі авто волонтерів російські військові прицільно розстріляли з танку. Максим, Сергій та Анастасія везли гуманітарну допомогу. Дорогою ще хотіли заїхати до батьків одного зі своїх знайомих, щоб евакуювати їх із Бучі.
«Трапилося так, що вони буквально не доїхали 50 метрів до будинку і їх розстріляв танк. За ними стояло ще дві машини. Тобто, за фактом хлопці взяли удар на себе.
Батько загиблого хлопчика все це бачив», - розповідає сестра загиблого.
Сестра Максима розповідає, щойно почалася війна він відвіз її в безпечне місце, а сам повернувся до Києва - допомагати іншим. Хлопець, згадують товариші, завжди був саме таким.
«Я маю благодійний фонд. Він допомагав разом зі мною дитячим будинкам. Ми разом купували дітям на Нового року подарунки, на День святого Миколая. Він дуже часто допомагав людям і він сам по собі такий», - кажуть про загиблого рідні.
Із Настею та Сергієм за ці дні вони встигли допомогти військовим, дітям і тваринам. Ще багато чого планували зробити разом. Але їх убили рαшиcτи. Кількість жертв серед мирних людей уже перетнула позначку в 2 тисячі. Окупанти прицільно обстрілюють авто цивільних і житлові будинки з першого дня нападу на Україну.
Російські загарбники розстрілюють навіть тих, хто намагається із влаштованого ними пекла втекти. І беруть у полон цивільних. Напередодні в Бородянці окупанти взяли в заручники психоневрологіний диспансер. Там було 670 пацієнтів. На щастя, українським військовим вдалося звільнити людей.
"Для людей, які там залишилися, для персоналу, це все вже набагато легше, бо вони хоч і налякані, пережили великий стрес, але зараз ситуація вже набагато краща", - кажуть в закладі.
А в Гостомелі окупанти досі тримають у заручниках понад чотири десятки мешканців житлового комплексу, серед яких семеро дітей. «Без води, без їжі, без світла і без можливості вийти, тому що у вікнах сидять снайпери і вони просто розстрілюють людей», - розповідають місцеві.
За день до цього російські військові прицільно обстріляли висотку.
Мешканці сховалися в підвал. Згодом біля будинку отаборилися військові злочинці 31 десантно-штурмова бригади з Ульяновська, які зайшли до будинку.
«Я зателефонувала мамі о шостій ранку. Запитала: як справи? Вона сказала, що дуже погано. Війська ходять по квартирах, по коридорах. Вони бояться виходити. Я перетелефонувала через півтори години, а трубку взяв військовий чоловік, сказав «Алло» і скинув. І все. Це був останній раз, коли телефон мами відповів», - розповідає жінка.
Жоден із телефонів сорока полонених людей уже більше доби не відповідає. У заручники росіяни беруть мирних людей, щоб згодом використати їх як живий щит.
На Київщині терористи змушують заручників зв'язуватися з тими, хто займається евакуацією, а серед них є також силовики, і потім намагаються їх убити. Напередодні так обстріляли дві евакуаційні групи.
Суд у Гаазі вже почав розслідувати всі ці злочини проти людяності та воєнні злочини. Але наші правозахисники кажуть, Україна може ініціювати окремий трибунал.
«Не міжнародного кримінального суду, а скажімо трибунал у Харкові. І в нас уже є підозрювані в злочинах проти людяності: а саме пілоти, які були збиті і катапультувалися в Харкові та Чернігові», - кажуть експерти.
По цих містах ворог наніс масовані авіудари. Унаслідок цього загинуло 194 людини на Харківщині і ще 47 на Чернігівщині.
