Жителям Ірпеня, що на Київщині, вдалося евакуюватися з частково окупованого міста. 7 березня виїхали понад 2 тис. осіб, наступного дня ще 3 тис.
Люди виходять під зруйнованим мостом по саморобній переправі. Це вже останній шанс виїхати, каже місцевий житель Максим. Багато будинків в місті розбомблені. Жити тут було вже неможливо. Сидимо без електрики, нормальної їжі та води.
Перейти через річку допомагали військові й журналісти. Декого з літніх людей, хворих та дітей переносили на руках. Жінок з дітьми пропускали одразу до автобусів, у чоловіків перевіряли документи.
В Ірпені немає інтернету та мобільного зв'язку. Про новини, які відбувалися, люди не знають. Більшість часу перебувають у підвалах. Окупанти не дозволяють жителям виходити з дому, навіть волонтерам, щоб забрати тіла загиблих.
Це було пекло. Прямо біля будинків пролітали снаряди, навколо горів приватний сектор, говорить жителька Анастасія. Ми дітей зібрали, думали, ще є дорога, а її вже й немає. Кинули машину і пішли пішки. У 2014-му тікали з Донецька, тепер знов біжимо.
Уперше ірпінці намагалися масово виїхати з міста 6 березня. Росіяни почали обстрілювати їхні машини з мінометів. Загинуло восьмеро осіб.
На щастя, останні рази евакуація пройшла мирно, без обстрілів, каже мер міста 41-річний Олександр Маркушин. Якби не було, а Ірпінь продовжує триматися. Хоча уже отримую погрози від окупантів. Мене дивує, що ці потвори досі не зрозуміли Ірпінь не здається, Ірпінь не продається, Ірпінь б'ється! Роблю окупантам зустрічну публічну пропозицію покинути територію Ірпінської громади і зберегти життя та здоров'я кількох тисяч російських солдат-строковиків, на яких вдома чекають.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
