З 8 березня дані про втрати російсько-окупаційних військ практично не змінюються. Зокрема, щодо чисельності живої сили противника та знищених цистерн з паливом. Умовно картина втрат російських військ в Україні, згідно з даними Міністерства оборони України, виглядає таким чином:
Як помічає Тарас Чорновіл, “дані про втрати ворога давно не оновлюються. Про частину наші не можуть взнати, а десь і певне нехлюйство відділу з комунікацій МО.” “Як можна ліпити оті 60 цистерн, коли лише із окремих зведень наших військових та повідомлень тероборони число знищених заправників може бути більшим разів у десять”.
Іншими словами, МО України надає моральну застарілу інформацію. І це дійсно дивно, адже породження сумнівів під час знищення Харкова та геноциду в Маріуполі — недопустима річ і для українського суспільства, і для держави, яка обороняється”. В той же час Чорновіл стверджує, що більше довіряє екс-міністру Арсену Авакову. Згідно з його даними, станом на на 14 день російсько-української війни, орки втратили майже 15000 своїх вояків.
Далі пряма цитата: “Трохи підрахуємо на сьогодні - використовуючи наші дані та дані закритих джерел в РФ.
До вторгнення була причетна група близько 200 тисяч осіб. Втрати агресора на ранок 14-го дня війни:
Загинуло - 10 235 (регулярні сили) + 2400 всього близько = 12 635 (за внутрішніми інсайдерськими даними РФ);
Поранені - близько 35 тисяч;
Близько 3000 полонених;
Загальні втрати військових сил РФ, причетних до агресії = близько 50 635 осіб. з 200 тисяч. 25%».
В той же час підтверджені втрати окупантів становлять 4500-600, але це ті, що були персонально ідентифіковані.
Резонне питання: для чого Генштаб недостовірні дані? Резонне припустити, що всі чекають перегруппування окупаційних військ. Тим більше, що навколо Києва скопилося більше 30% БТГ противника, ще стільки же — в передмісті Маріуполя.
Але це не означає, що потрібно замовчувати реальні успіхи ЗСУ, яка на землі нищить “другу армію” світу. Питання: яка мотивація Генштабу чи це просто недороботка прес-служби МО?
