Їх заслужено називають вогнеборцями, адже вони здатні зайти у палаючи будинки та рятувати чужі життя. Президент України Володимир Зеленський нагородив працівників ДСНС, які брали участь у ліквідації наслідків російських обстрілів. Ордени «За мужність» ІІІ ступеня ті, хто під вогнем окупантів рятували людей в Ірпені, Бучі та Бородянці і допомагали евакйовувати із цих охоплених війною містечок українців.
Про це йдеться в ТСН.
Українські ДСНСівці з початку війни працюють цілодобово і майже без сну. Вони першими прибувають на місце влучання ворожих ракет і часто саме від них залежить чи виживуть ті, хто опинився в епіцентрі вибуху.
Українські рятувальники майже не сплять, відколи на українські міста Росія сипле вбивчі ракети. Олександр 12 годин поспіль гасив полум'я після влучання снаряду у столичний будинок.
Аби повністю екіпіруватись та сісти в авто, коли лунає сигнал виклику, у хлопців є всього 45 секунд. Окрім вогнетривкого одягу, шолома та 15 кілограмового балона, до уніформи додався тепер ще й бронежилет. У цьому всьому рятувальники можуть пропрацювати навіть і кілька діб.
Олександр каже, втриматись на ногах допомагають лише очі людей, а надто дітей, яких витяг з вогню.
Важливі для рятувальників балони з повітрям, які дозволяють дихати просто у вогні. «Заправити балон - це одне. Треба перевірити, щоб він був справний і готовий до використаня. Це зовсім інше», – кажуть у частині.
У цьому підрозділі створили такий собі рятувальний хаб. Об’єднали кілька частин з різних районів Києва. Тепер вони рятують усе місто. Люди тут не лише працюють, а й живуть, відколи почалась війна. Є й кімната відпочинку і їдальня.
Нині на зміну заступив загін Дмитра. Він зі своїм підрозділом нещодавно гасив пожежу 16-поверхівки у Святошинському районі. Каже, роботи в останні три тижні побільшало суттєво. Так само, як і ризику для життя. У Харкові напередодні загинув рятувальник, який гасив пожежу на найбільшому у Європі ринку - Барабашова. Свого командира втратили і ці хлопці. Вони з тимчасово окупованого Гостомеля. Встигли вийти під час штурму летовища, а їхній командир - ні.
«Десантура заходила, багато вертольотів, почалося бомбардування, винищувачі, ракети запускали, там був жах», - розповідають рятувальники.
У більшості хлопців на територіях охоплених війною досі залишаються рідні. Виходять на зв’язок раз на кілька днів. Ті хвилини розмови найцінніші, кажуть рятувальники. І моляться, щоб усі свої лишилися живими.
Читайте також:
У Китаї заговорили про спільну відповідальність із США за мир у світі
В Україні можуть внести зміни до Конституції у пункті руху до НАТО, щоб зараз відновити безпеку - Стефанчук
Кияни розповіли про пережите після падіння уламку ракети в Подільському районі
