Артилерійська канонада не стихає на Північній Київщині. Прорив на столицю, який ще днями намагався здійснити ворог завершився поразкою окупантів. Відтоді розбита колона техніки ніяк не може зібратись докупи, її продовжують випалювати наші армійці. А росіяни, аби хоч якось прикрити своїх та відвести вогонь Збройних сил гатять по мирним селам.
Про це йдеться в ТСН.
На Північній Київщині залпи ворожої артилерії не стихають ані вдень, ані вночі. Її наслідки видно на обрії, знову палають приватні будинки.
Це не підготовка до штурму, кажуть армійці. А просто стрільба навмання в нестямі від неспроможності прорватись на Київ. Воювати росіяни прийшли, але насправді цього не вміють, каже боєць із позивним Фестіваль. Саме він днями першим побачив ворожих диверсантів, які лісом намагались пройти на позиції. «Дурні, просто дурні. Місяць світить, а вони йдуть із фонариками. Місцевості не знають, промацують», - каже військовий.
І хоч під рукою Фестиваль має крупнокалібрений кулемет, втихомирив окупантів без втрати цінних набоїв. Каже береже їх для техніки, якщо та раптом суне цим лісами.
«Дітвора, це не аси, направду, навіть незручно проти таких воювати», - каже боєць.
Кремль прирікає на вірну смерть строковиків, які лише нещодавно досягли повноліття. Доказ цьому - нова партія полонених. Двом з них заледве виповнилось 20 років. Аби не загинути, вирішили здатись у полон і самі прийшли до армійців. Таких все більше, кажуть наші бійці.
Місцеві розказують , що дали телефон, щоб зателефонували близьким. Ті телефонують, ридають, батьки кажуть, що їм вже компенсацію за них принесли, що його вже немає, вбили. І все. «Куда нам теперь?», - переказують розповідь військові.
Величезну колону техніки тут наші армійці розбили кілька днів тому. Зібратись докупи окупанти не можуть і досі. Бо те, що від неї лишилось випалюють вогнем. У тому герці боєць із позивним Бізон отримав осколкові поранення, але до медиків дійшов сам, ще й витягнув з-під вогню трьох побратимів. І нині знову рветься в бій. «Дуже добре себе почуваю, дуже хочу завершити це. Бо дуже багато жінок гине і дітей. За душу бере. Хочеться з усім колективом дійти до точки і знищити усю цю ворожу навалу», - каже боєць.
Поки ж навалу вдалось відтіснити. Тож армійці тим часом укріплюються у перервах між артилерійськими атаками. Більшість бійців родом із Київщині, знають тут кожен куток. Тож захищатимуть свій дім ще відважніше, є заради кого.
Читайте також:
На Луганщині військові прикрили БТРом бус із дітьми, який почали обстрілювати окупанти під час евакуації
Життя на лінії фронту: у селі Київщини, де до окупанта менше 10 кілометрів, не втрачають віри в перемогу
Українські ДСНСівці з початку війни працюють цілодобово і майже без сну: серед них є жертви