Штучно зрежисований напад на Придністров'я може бути корисним москві, щоб згуртувати суспільну думку та підняти бойовий дух після тижнів поразок та похоронів.
Про це пише la Repubblica.
Придністров'я – легендарна земля, така собі пострадянська Тортуга, де по сусідству розташовані притони контрабандистів та секретні військові бази. Розповідають про нескінченні бункери, в яких досі зберігаються запаси боєприпасів Червоної Армії для штурму Берлінської стіни, про атомні боєголовки, «вкрадені» з угод про роззброєння, та про підземні лабораторії, які продовжують виробляти заборонені бомби. При розвалі СРСР цей невеликий русофільський анклав відкололи від румуномовної Молдови: революція, доведена до перемоги втручанням танків того самого генерала Олександра Лебедя, який завдяки операції став настільки популярним, що мітив у кремль. Сходження Лебедя закінчилося в 52 роки авіакатастрофою, долею, загальною для кількох підіймаючихся зірок московського небосхилу.
Наскільки небезпечно сьогодні Придністров'я – питання, яке задають собі всі як у Києві, так і в штаб-квартирі НАТО.
А чутки про мобілізацію російського гарнізону та армії цієї маленької «держави», що просочилися в українську пресу, знову змушують побоюватися пущеного по Одесі «тризубця», починаючи звідси, з висадкою з моря та атакою на окопи в Миколаєві: операція з'явилася на карті за спиною білоруського лідера лукашенка за тиждень після початку війни. За кілька днів українські сапери підірвали віадуки на дорогах у Придністров'ї та поставили мінні поля на кордоні. Потім тиша.
Багато аналітиків вважають, що російські сили в анклаві мають обмежені можливості. московський контингент складатиметься приблизно з 1500 солдатів із досить легкою технікою: трохи танків та жодної артилерії. Підрозділи сепаратистської влади налічують близько п'яти тисяч осіб, близько п'ятдесяти танків та кілька вертольотів; ще 10-15 тисяч - резервісти, які часто тренуються. Міф про Придністров'я як кримінальний світ, також відображений у розповідях Миколи Ліліна, каже, що у кожного тут є автомат, готовий служити батьківщині або використовуватись у більш корисливих інтересах. Однак, незважаючи на цю популярність,
добровольці з регіону рідко брали участь у путінських конфліктах, на відміну від ополченців інших автономних республік, таких як чеченці чи інгуші.
«Спеціальна військова операція», як її називає пропаганда, перетворюється на нову «вітчизняну війну із захисту матінки-Росії від Заходу». Так що штучно зрежисований напад на Придністров'я, під брехливим прапором, якщо використовувати шпигунський жаргон, був би дуже корисним, щоб згуртувати суспільну думку та підняти бойовий дух після тижнів поразок та похоронів. Для заміни пошарпаних частин москва залучає всі резерви. Вона навіть перекинула на фронт дві тактичні групи з Калінінграда, російської фортеці, що розташована між країнами НАТО: щоб наскрести свіжі сили, вони навіть послаблюють найуразливіші позиції. У росіян немає проблем із заміною знищеної техніки: сьогодні не вистачає навчених та мотивованих людей. Вони не можуть шукати їх серед сотень тисяч недосвідчених рекрутів, які щороку призиваються на весняному призові. Вони повинні переконати резервістів знову надіти камуфляж. І змусити їх повірити, що в Україні на карту поставлено порятунок росії.
