Про це повідомила пресслужба окремої механізованої бригади ім. Лицарів зимового походу.
Як зазначили військові, танк Сергія був першим у колоні і натрапив на міну, коли наші захисники вдруге заходили у село на півдні України. Після того, як механік прийшов до тями, він встиг вибратись з підірваного танку, відповзти на узбіччя та заритись у багнюку та пріле листя. На місце події під'їхали вороги, проте російські танкісти не помітили чоловіка на землі. Вони оглянули понівечений український Т-64 та попрямували далі, облаштовувати свої позиції.
Майже добу українець провів без мобільного зв’язку, ховаючись від ворогів: закріпившись у селі, росіяни безперестанку гатили в бік української армії. Вибух міни пошкодив йому ноги, проте здаватись чоловік не збирався: розуміючи, що допомоги може не бути, вирішив пробиратись до своїх самотужки.
Механік ОМБр ім. Лицарів зимового походу у шпиталі / Фото: ОМБр ім. Лицарів зимового походу
Оскільки стати на скалічені ноги Сергій не міг, він поповз, попри біль та гарячку. Дорогою йому довелось ховатись від постійних обстрілів та ворожих безпілотників, які прочісували територію. Води чи інших необхідних у такому стані речей, у бійця не було, проте він спромігся подолати понад шість кілометрів та видертись на пагорб. Там поранений зміг, зрештою, зловити сигнал мобільної мережі та подзвонити до побратимів. Як зазначили у пресслужбі, навіть після цього боєць не здався і продовжив повзти назустріч очікуваній допомозі. Коли Сергія забрали, в нього вже не було сил навіть розмовляти.
Зараз механік перебуває у шпиталі. Він засмучується, що за прогнозами лікаря, він почне ходити самостійно не менш, ніж за шість місяців. Проте упевнений, що його побратими виженуть російські війська з України раніше, ніж він оклигає.
