Кулю з серця військового ЗСУ Володимира Гордієнка дістали лікарі столичної лікарні "Феофанія". Набій 5.45 пробив грудну клітину бійця і долетів до серця, однак лікарі таки врятували хлопця — повідомляє ТСН.
Володимиру 20 років. З початком повномасштабного вторгнення він пішов на війну добровольцем. На Київщині з двома побратимами вони заїхали до села, де стояли росіяни, потрапили в полон. Через 9 годин допитів їм сказали сісти до авто, на якому бійці приїхали, наказали рушити, а потім відкрили вогонь автоматними чергами.
«Один загинув, один врятувався, і я врятувався теж, в машині залишився мій брат, 26 років йому було», - розповідає Володимир.
Він встиг відповзти від авто, а ще через машину разом з тілом двоюрідного брата розстріляли з гранатомета. Володимир не одразу зрозумів, що поранений, але потім почав шукати допомогу. Дві доби він рухався лісом у напрямку Житомирщини.
«Те, що пневмоторакс, вже зрозумів після марш-кидка до лісу, я зупинився і почав харкати кров'ю. 5 числа я вийшов в село у Житомирській області, в Нову Гуту, звідти місцеві мене евакуювали до Малинської лікарні»,
- додає боєць.
Звідти до Житомирської обласної, а потім до лікарні "Феофанія". Володимиру зробили КТ і побачили, що куля 5.45 прошила машину, а її сталевий сердечник поцілив в серце.
«Увійшов зі сторони спини зліва від хребта, зламав 12-те ребро, викликав забій селезінки між діафрагмою і серцем, зайшов прямо в серце», - констатують лікарі.
Сердечник від кулі застряг в м'язі задньої стінки серця, але воно продовжувало скорочуватися.
«Він міг в будь-який момент провалитися в серце, викликати крововилив довкола серця і це б спричинило зупинку серця», - пояснює кардіолог.
«Ми - цивільні лікарі, не зустрічаємося з пораненнями, мали точну діагностику, але яка буде операція - це рішення приймали тільки під час операції, і поки не дістали кулю, всі були напружені», - розказують лікарі.
На щастя, операція минула без ускладнень. Ділянку, куди влучила куля, стабілізували, сердечник вийняли.
«У пацієнта залишилось півтора міліметра до порожнини серця», - розповідають лікарі.
Операція минула настільки вдало, що вже наступного дня Володя став на ноги.
«Я кілька днів не вірив, що живий», - каже хлопчина.
Володими дуже чекає, щоб його ще один двоюрідний брат, який захищає Маріуполь, вийшов на зв'язок і сказав що живий - останній раз розмовляв із ним 5 квітня. У Володимира війна вже забрала одного брата. Але він точно знає, що наші помстилися росіянам — каже, ті, хто, брали їх в полон, згоріли під Києвом разом із технікою.
https://www.youtube.com/watch?v=R0sabcmnFnM
Фото: скріншот
