Маріуполь — місто на півдні України, на узбережжі Азовського моря. У війні росії проти України воно уособлює український спротив.
До повномасштабного вторгнення російської армії у Маріуполі жили понад 500 тисяч людей.
Російські військові почали обстрілювати місто 24 лютого. Нині від обстрілів російської армії Маріуполь зруйнований на 95%.
Місто в облозі з 1 березня. Майже 200 тисячам маріупольців на сьогодні вдалося виїхати. Частина з них — на підконтрольній Україні території, частина — на тимчасово окупованій.
У рф вже депортували майже 40 тисяч маріупольців, серед них — діти.
У місті російські окупанти призначають своїх представників влади та намагаються на свій лад відновити навчання у школі.
Маріуполь, місто на узбережжі Азовськго моря/Супутникове фото: Maxar
Маріупольців депортують у рф
Петро Андрющенко: З майже 40 тисяч депортованих маріупольців на сьогодні вдалося верифікувати 33 тисячі людей. Сподіваюся, що встановимо дані усіх маріупольців, яких насильно вивезли у росію. У фільтраційних таборах нині — від 8 до 10 тисяч українців, на яких також чекає депортація у рф.
Нині є два таких табори: у селищі Мангуш Маріупольського району та у селі Безіменне Новоазовського району на Донеччині.
Після фільтрації, людей з паперовою довідкою замість їхніх українських документів транспортують до Таганрогу, садять на потяги до економічно депресивних регіонів. Їм визначають місце роботи, компактно селять.
Читайте також:
«З нами поводилися як зі злочинцями»: жінка, яку насильно вивезли з Маріуполя
Як діяти при депортації?
Петро Андрющенко: Зачистка та фільтрація наростає: росіяни шукають «нацистів» та «фαшиcτів». Завдяки нашим зрадникам вони отримали списки місцевих правоохоронців, атовців, бюджетників, комунальників.
Слухайте також: «рф стирає Маріуполь з лиця Землі разом з людьми»: житель, якому вдалося виїхати
Є шляхи, якими ми можемо вивести українців з рф на територію дружніх держав. Але це складний процес. Радимо депортованим намагатися будь-що зв’язатися із владою Маріуполя. Важливо спробувати залишити собі українські документи. Сподіваємося, що наші люди знайдуть можливість за допомогою цифрових інструментів отримати свої документи в електронному вигляді. Копії не спрацюють.
Що чекає на українських біженців у Криму?
Петро Андрющенко: Частина людей з власної волі їде до Криму. За російськими законами вони можуть прожити там 2 місяці, потім пройти певні процедури, які передбачають позбавлення українських документів та припис куди рухатися та де працювати. Це великий обман. Таке вже було у 2014-2015 роках. Після Криму люди опинялися у якомусь Курську і по кілька років не могли звідти виїхати.
Гуманітарна ситуація: їжі та води на всіх не вистачає, нема жодного лікаря
Петро Андрющенко: Українську гуманітарну допомогу чи міжнародної спільноти росіяни не пускають у Маріуполь. Вони завозять свою умовну гуманітарку. Її не вистачає для нормально харчування, нашими водовозами росіяни доставляють людям воду, постачають бутельовану також. Гуманітарну допомогу від росіян постачають їхні умовні волонтери, політики. Їхнє задання — сформувати лояльне ставлення до російських окупантів.
Читайте також:
Через блокаду російською армією у Маріуполі вже загинули понад 1100 людей
Ситуація з їжею та водою не така критична, як була 2 тижні тому. Однак виявилася інша проблема: у місті нема жодного лікаря, усі депортовані разом із медзакладами у Донецьк. Це майже 50 лікарів. До них більш менш нормальне ставлення. Нема знущань та катувань.
Читайте також: Російські окупанти викрали понад 70 людей персоналу та пацієнтів пологового будинку у Маріуполі
Російські окупанти насипами роздають якісь ліки для самолікування. Люди понад місяць перебувають у холодних підвалах, без нормального харчування, у жахливих санітарних умовах і не можуть отримати медичної допомоги.
Маріуполь, супутникове фото/Maxar
Ексгумації, заборона на поховання убитих
Петро Андрющенко: Росіяни ексгумують вже похованих загиблих після 24 лютого маріупольців. Навіщо це роблять, поки не відомо. Можливо, їх звезуть до якихось місць зберігання загиблих, які фони зараз створюють. Можливо, щоб зімітувати тюрми, де нібито катували людей з проросійською позицією. Не здивуюся, якщо про це говоритиме роспропаганда, як нібито про черговий «злочин «Азову», який зачистив місто напередодні «спецоперації».
Читайте також:
Маріуполь намагаються взяти 14 тисяч російських військових — майже 10% сил рф для вторгнення
Щоб приховати власні злочини, забирають тіла загиблих з вулиць міста.
Можемо робити будь-які припущення, але рівень вигадки росіян без меж. Рано чи пізно правда проявиться і ми вкотре вжахнемося.
Підготовка до «параду на 9 травня», місцеві колаборанти та агенти росії
Петро Андрющенко: Російський агент Іващенко отримав команду з рф навести лад у місті. Вони планують на проведення параду на 9 травня у Маріуполі, як сакральному місті Донеччини, яке досі не скорилося росіянам.
Костянтин Іващенко
Розрізняю колаборантів та російських агентів. Останні працювали ще до окупації. Колаборанти — ті, хто приєднався до окупантів згодом. У Іващенка руки у крові маріупольців по лікті. Він так само винен, як літак, що бомбить місто, чи путін, який організував цю війну.
Навколо Іващенка у фракції ОПЗЖ є 6 людей — це агентура, яка пов’язана з куратором цього процесу колишнім депутатом міськради від Партії регіонів, який був співорганізатором «Російської весни» 2014 року разом з російським куратором, депутатом держдуми Сабліним.
Читайте також:
У Маріуполі рф хоче відновити навчання та провести «карнавал перемоги» 9 травня
Є колаборанти, які доєдналися. Зараз вони намагаються відновити навчання в одній зі шкіл Маріуполя та реінтегруватися у російську систему освіти. Організували процес директорка цієї школи та учителька інформатики. Іващенко призначив директора місцевого ліцею Мірошніченка керівником освіти міста.
Інформаційна війна триває
Петро Андрющенко: Інформаційна відірваність маріупольців негативно впливає на усіх: під час обстрілів працювала російська агентура та насаджувала проросійські наративи, з якими люди виїжджають. Йдеться про зміщення прицілу на того, хто винен. Були провокації з передяганням росіян у форму «Азова» для формування жахливих історій, які розповідає роспропаганда.
Читайте також: У Маріуполі запрацювали російські мобільні крематорії — міська рада
Однак усе це не впливає на бажання та намагання людей евакуюватися в Україну. Йдуть навіть пішки.
Я щиро вірю у нашу перемогу, у те, що вже цього року ми повернемося у Маріуполь. Але не можемо недооцінювати окупантів. Особливо їхнього маніпулювання інформацією. Нам треба це визнати, щоб працювати також контрефективно. Інформаційна війна триває. Людям кажуть, що їх «покинули», «здали», вони «нікому не потрібні». Люди у це по трохи вірять. Через образу вони інколи намагаються залишитися у місті або їдуть у рф.
Маріуполь чекає прекрасне майбутнє
Петро Андрющенко: Маріуполь чекає прекрасне майбутнє, навіть ліпше, ніж було. Нині купа проблем міста вирішена через його руйнування. Його нині неможливо відновити, через пошкодження інфраструктури, яку ремонтувати буде дуже дорого. Простіше перебудувати з нуля. Відбудуємо. Ми впевнені, що за 5-7 років після повернення ми відбудуємо наново місто. Звісно, воно не буде одразу на пів мільйона. Сподіваємося, що спочатку це буде 200-250 тисяч. Буде відновлене металургійне виробництво. Маємо плани та напрацювання. Це буде військова фортеця, сподіваємося на справжнє військове містечко, де житимуть наші захисники з родинами.
Як знайти рідних, друзів, знайомих з Маріуполя?
Петро Андрющенко: Ми працюємо над створенням списку людей, які виїхали з Маріуполя й тих, доля яких невідома. Це складний процес. Це не буде швидко. Ми запустили міський контакт-центр, який працював до війни. 70% питань — це пошук рідних. Нині нема офіційного ресурсу для пошуку людей. За нашими підрахунками нині у місті залишається 100-130 тисяч людей. Хто вони — ми не знаємо.
Читайте також: Маріуполь обстрілюють з систем «Град» — журналістка Громадського радіо з місця
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — „Громадське радіо“. Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
