Журналісти проєкту розслідувань «Схеми» отримали у своє розпорядження щоденник російського військовослужбовця, ймовірно офіцера, який окуповував село Катюжанка на Київщині.Щоденник знайшли у будівлі та на території місцевої школи, де російські військові до звільнення села тримали командний пункт. У ньому росіянин описував свої роздуми і події з 13 березня до 19 березня (останній запис). У записах він критикував командування, задавався питаннями навіщо війська рф приїхали в Україну, а також хизувався допитами українців, зокрема священника.Записи починаються з фрази про навчання, які закінчилися війною. «Сиджу в Катюжанці, це таке село. Вивчаю шкільну документацію. Досі не змирився з тим, що я перебуваю в чужій державі, досі не вірю у війну. Досі не знаю, чи правильно все це», — пише військовий.Далі він написав наступне: «Бісить, що ніхто не говорить правду про втрати, про реальність бойових дій, тільки й чую, що справа наша вірна, перемога буде за нами. Та чи правильна ця справа? Залізти в чужу країну і бомбити її міста? [...]. Хотіли бліцкриг, а в результаті сіли на пʼяту точку.
Є відчуття, що історія назве наші дії другим гітлеризмом і влаштує черговий нюрнберг, я вихляти не стану, винний, був, воював, шкодую».Росіянин критикує у щоденнику стратегію військ рф і їх незлагоджені дії. При цьому він описує допити українців, у яких особисто приймав участь. «Спільними зусиллями вашого покірного слуги та співробітника були допитані особи у складі 12 осіб, усі — нацисти. Я був безжальний, розпинав їх перехресними, індивідуальними та нічними допитами», — писав він.«В черговий раз довелося допитувати священника, не можу сказати, що був мʼяким, аж ніяк — суворість та професіоналізм мною були виявлені із суто самовіддачею, що викликало захоплення спеців з ФСБ. Допити відбуваються успішно, інформативно, обіцяють надати для допиту протестантського пастора. Якщо йому є що приховувати, я зʼясую це, як би він не хитрував, на таких товаришах я, як то кажуть, собаку зʼїв», — сказано у наступному дописі.
