Журналісти Reuters провели власне розслідування в Бучі й встановили, що місто окупували бійці полку Росгвардії "Вітязь" і десантники з Пскова.
Джерело: розслідування міжнародної агенції Reuters
Деталі: Упродовж трьох тижнів після звільнення Бучі українськими військовими журналісти Reuters опитали 90 свідків, оглянули місця злочинів та знайшли кілька особистих речей російських окупантів.
В одному місці журналісти знайшли особисте посвідчення бійця полку "Витязь", який командує колишній особистий охоронець Путіна Віктор Золотов.
В одному з будинків місцевих мешканців знайшли лист до коханого, який адресований військовослужбовцю 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії, що дислокується в Пскові. Це вперше, коли журналісти зафіксували документально причетність військових "псковської дивізії" до воєнних злочинів.
У ході співбесід з очевидцями, а також моніторингу відеозаписів із соцмереж, Reuters встановило перебування щонайменше трьох підрозділів "кадировців" у Бучі.
Мешканці розповіли, що 3 березня на головній Яблунській вулиці проїхали перша російська техніка з маркуванням V. Окупанти поселились в будинках, які виглядали найліпше, і наказали жителям не виходити з домівок.
50-річний Віталій Животовський розповів, що 3 березня близько 30 росіян влаштували в його домі свою штаб-квартиру, а йому з донькою і сусідом наказали мешкати в одній із кімнат у підвалі.
За кілька днів до іншої кімнати в підвалі російські окупанти почали приводити бранців-чоловіків із натягнутими на голову мішками. Одного разу Животовський побачив, як росіяни лупцювали чоловіка з мішком на голові, поки він стояв навколішки, зіпершись об паркан будинку Животовського. Росіяни кепкували, що спіймали "АТОвця". На тому місці тепер лишилися сліди від куль.
10 березня Животовський із донькою й сусідом зуміли втекти з їнього будинку. Вони повернулись до Бучі лише після звільнення міста з-під російської окупації. У своєму зруйнованому будинку він знайшов стоси особистих документів людей, яких допитували чи катували російські окупанти в його підвалі.
Якраз на підлозі в одній з кімнат Животовський знайшов любовний лист від Оксани Рибакової адресований Олександру Логвиненко. Reuters встановили, що Логвиненко є військовослужбовцем 76 гвардійської десантно-штурмової дивізії.
У квітні журналісти зателефонували Рибаковій, і вона підтвердила, що Логвиненко є її хлопцем. Двоє людей, які знайомі з ними, підтвердили, що вони зустрічаються. Незадовго до публікації розслідування Рибакова видалила згадки про Логвиненка зі своєї сторінки в соцмережах.
У будинку сусіда Животовського на стіні в одній із кімнат залишили надпис балончиком "Wolf_68". Номер 68 позначає Тамбовську область в російських номерах реєстрації автомобілів.
Журналісти знайшли в соцмережах чоловіка Кирила Крючкова, який використовує нікнейм "Wolf_68" у своїх сторінках у соцмережах. Зараз чоловік живе в Пскові.
Двоє знайомих Крючкова підтвердили журналістам, що він несе військову службу в 234-му десантно-штурмовому полку. Один із них підтвердив, що Крючков нещодавно був на території України.
19 квітня Крючков опублікував на своїй instagram-сторінці фото, як чоловіки у військовій уніформі п'ють пиво в барі та курять кальян. На рукаві одного з них був шеврон російських ВДВ, а на рукаві ще одного літера V.
Ще одним доказом перебування "псковської дивізії" в Бучі стало посвідчення, яке знайшов місцевий мешканець у своєму будинку на вулиці Водопровідній. У ньому вказано номер військової частини 74268. Відповідно до російської бази даних, ця військова частина розташована в тій самій будівлі в Пскові, де квартируються військові 76-ої дивізії "псковських десантників".
Ще один мешканець знайшов перелік позивних імен на вулиці Вокзальній, які приписані різним військовослужбовцям 104-го десантно-штурмового полку 76-ої дивізії.
Місцеві мешканці розповіли, що на Яблунській, 144 окупанти влаштували місце для масових розстрілів. У підвалі цієї будівлі на початку березня переховувалося близько 90 цивільних.
Журналісти відвідали у квітні цю будівлю й побачили, що на першому поверсі були сліди куль та застигла кров на підлозі. У цій будівлі в той день військовослужбовці Нацгвардії України збирали протигази та боєприпаси, які лишили по собі росіяни. Вони показали журналістам Reuters посвідчення, яке вони знайшли в одному з приміщень.
Посвідчення видане єфрейтору Костянтину Володимировичу Коршунову й підтверджує, що він здобув навички управління технікою для зв'язку. Видання встановило, що він служить у військовій частині №3179, яка є підрозділом полку "Витязь".
Журналісти знайшли, що Коршунов є 23-річним уродженцем Пєнзи. Троє знайомих Корушенова підтвердили, що він зараз служить у цьому підрозділі Росгвардії.
Агенція наголосила, що саме цей полк зіграв важливу роль у звільненні заручників чеченських терористів у театрі на Дубровці 2002 року. Тоді близько 100 заручників загинули, задихнувшись газом, який запустили бійці полку "Витязь", аби отруїти терористів.
У середині березня до Бучі приїжджав загадковий російський командир, який приховував своє обличчя від цивільних. Російські окупанти називали його поза очі за позивним "Довгим" через його високий хріст і худорляву постать. Якщо неподалік були місцеві мешканці, він завжди розвертався спиною, аби вони не побачили його обличчя. Він також погрожував через своїх біців, що вони вб'ють тих, хто зуміє побачити і впізнати цього командира.
Цей російський командир поселився в одному з найкращих будинків і його цілодобово охороняла елітна охорона. Під час його перебування в Бучі кількість ат масштаб звірств посилився, а місцевим забороняли ховати тіла вбитих родичів.
Крім того, журналісти через відео, які публікували "кадировці" в соцмережах, установили перебування кількох підрозділів із Чечні неподалік Бучі. 5 місцевих мешканців розповіли журналістам, що вони бачили "кадировців" у місті.
72-річний Володимир Абрамов, який живе неподалік від Животовського бачив 4 березня, як чеченські бойовики, у формі іншого кольору, ніж решта окупантів, в'їхали на техніці в місто. 5 березня "кадировці" прийшли до нього домому й наказали Володимиру, його 40-річній дочці Ірині та її чоловікові Олегові вийти з дому з піднятими руками.
Вони вимагали від них зізнатися, де переховуються "нацисти" і підпалили їхній биднок. Вони роздягнули Олега до пояса, примусили стати навколішки й влаштували йому допит в мороз на вулиці. Потім вони вистрілили йому в скроню.
Тіло Олега потрапило на світлини на перших шпальтах світових видань, коли Бучу звільнили від російської окупації.
Журналісти з відкритих джерел і відео "кадировців" підтвердили їхнє перебування в Бородянці та Лубянці на Київщині в березні.
Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав журналістам Reuters, що звірства в Бучі є фейком та інсценуванням, яке має на меті дискредитацію російської армії й порадив звернутися до міністерства оборони РФ. У міноборони РФ проігнорували запит журналістів.
Так само не відповіли на запит жодна зі згаданих військових частин.
Чому це важливо: Це розслідування вперше публічно встановило причетність "псковських десантників" і "кадировців" до звірств і воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами проти беззбройного цивільного населення на Київщині.
Раніше міжнародні розслідувачі, зокрема Bellingcat, встановлювали, що десантники з "псковської дивізії" брали участь у бойових діях проти ЗСУ на Донбасі з 2014 по 2021 роки.
Українські слідчі та розвідка раніше повідомляли про те, що Бучу окупували військові 64-ої окремої мотострілецької бригади з Хабаровська на Далекому Сході.
Читайте також: Вбивство на розі Водопровідної та Яблунської. Різанина в Бучі
Почали розстрілювати, коли зрозуміли, що Київ їм не взяти - мер Бучі Анатолій Федорук
Передісторія:
Головне управління розвідки Міністерство оборони має докази,
що Бучу під Києвом окупувала 64-та омсбр окупаційних військ РФ і саме вона влаштувала масові катування, зґвалтування і знущання над мирним населенням, а потім розстріляла їх. 18 квітня російський президент Володимир Путін присвоїв почесне звання "гвардійської" 64-й бригаді за "зразкові дії" в Україні.
1 квітня Бучу звільнили від російських окупантів. 2 квітня мер Бучі Анатолій Федорук повідомив, що у братських могилах було поховано майже 300 містян, по вулицях лежали десятки трупів, деякі - зі зав'язаними руками.
Путін окреслив 12 квітня докази воєнних злочинів у Бучі "фейком" і сказав, що це дуже схоже на "фейки" західних журналістів про застосування хімічної зброї в Сирії. Потім він почав розповідати про злочини американців в Іраку. Самопроголошений президент Олександр Лукашенко услід Путіну додав, що в Бучі нібито провели "психологічну спецоперацію англійці" та їхня "ручна преса", і пообіцяв показати буцімто документи з номерними знаками їхніх автомобілів.
Російське військово-політичне керівництво після перших кадрів жахіття в Бучі заперечило причетність своїх військових до воєнних злочинів, і сказало, що це все "провокації українських нацистів" за сприяння американців.
