"Є політична домовленість і ми ще не знаємо, яка саме, щодо того, аби обмін таки відбувся або одразу, або через третю країну й бійці полку "Азов" довго не залишалися на тимчасово окупованих територіях. Проте при цьому є проблема міжнародного гуманітарного права, яка полягає в тому, що воно не регулює порядок обміну. Міжнародне гуманітарне право лише говорить, що особи, які потрапили в полон, мають статус військовополонених і з ними мають належним чином поводитись. Щойно війна буде завершена, такі особи мають бути репатрійовані на Батьківщину", — розповів Євген Крапивін.
Разом з тим, з цієї норми, як пояснив далі юрист, існує виняток для тих осіб, які вчиняли воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид: "Таких людей можна притягувати до відповідальності, вручати підозри, обвинувальні вироки. І Росія зіткнулась з тією проблемою, що їй немає що інкримінувати бійцям полку "Азов", оскільки вони обороняли місто, виконували накази свого керівництва і не вчиняли воєнних злочинів. Тому в терміновому порядку, наскільки я розумію, їх намагаються прирівняти до терористичної організації,
щоб з точки зору свого національного законодавства узаконити всі допити і можливі подальші публічні процеси".
"Щодо заборони обміну, то повторюсь, зараз немає жодних юридичних норм, які б регулювали порядок обміну. Тут завжди йдеться про політичні домовленості. Фактично, Росія хоче якимось чином врегулювати обмін, а принаймні одній категорії людей — бійцям полку "Азов" — заборонити такий обмін. Це може бути викликане тим, що немає одностайної думки в керівництві самої Росії стосовно цього питання або Росії просто треба виправдати перед російським суспільством дії влади", — пояснив Крапивін.
Експерт Центру політико-правових реформ додав, що виходячи з інформації, яка є в медіа сьогодні, складається песимістичний прогноз майбутньої долі "азовців": "Видається, що Росія все таки спробує максимально легітимізувати з точки зору свого законодавства і розказати всій міжнародній спільноті, що йдеться не про військовополонених, а терористів, яких РФ тут і зараз притягне до відповідальності. Тоді їх захочуть максимально довго залишати на своїй території".
"Проте я сподіваюсь,
що політична домовленість полягає не тільки в евакуації та збереженні життя, наданні медичної допомоги бійцям на тимчасово окупованій території, а все таки що є й подальший план стосовно обміну. Надіюсь, історія завершиться позитивніше, ніж вона виглядає зараз", — висловив свою думку експерт.
Наостанок юрист наголосив, що Україна на противагу Росії намагається бути еталоном дотримання міжнародного права: "Цей еталон застосовується якраз до російських військовополонених: ми максимально дотримуємось встановлених норм і показуємо це всьому світу, адже від нашої поведінки залежить і допомога Україні, і всі партнерські стосунки. На початку війни ми бачили, що емоцій було дуже багато, йшли розмови про те, щоб когось в полон не брати, а одразу розстрілювати. Проте наше командування одразу присікло всі ці речі. Ми залишаємось в межах міжнародного права".
"Але якось вплинути на Росію тим, що говорити, що "дивіться, ми гарно ставимось до ваших військовополонених, а ви так ставтесь до наших", не вийде, з агресором таке не працює", — резюмував Євген Крапивін.
Фото: Фокус
