За сто днів повномасштабного вторгнення російських військ на територію України на фронтах війни загинули п’ять синів Талалаївської громади, що на Прилуччині.
Про це на своїй сторінці у Facebook написала Талалаївська селищна громада.
Це Руслан Семінько, Артем Колесник, Сергій Іваненко, Яків Сезик, Олексій Ротач.
На третій день війни, 26 лютого із новин всеукраїнського марафону стало відомо, що на Сумщині загинуло два прикордонники. Наступного дня родина Семіньків з Талалаївки отримала страшну звістку: у нерівному бою загинув їхній син Руслан Семінько. Йому було всього 24 роки. Хлопець закінчив Талалаївську школу, Сумський медичний коледж і почав працювати медиком у військовій частині. Скоро вирішив перекваліфікуватися на військову спеціальність.
Життя Руслана обірвалося в одну мить. Поховали Героя в Липовому, на батьківщині його тата, там, де Руслан народився і мав багато друзів. Похорон відбувався у дуже складні для нашого регіону дні, коли була реальна загроза вторгнення ворога, який саме займав позиції зовсім поряд. Отож провели захисника в останню путь скромно.
Указом Президента України №79/2022 «Про відзначення державними нагородами України» від 28 лютого 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю: у Державній прикордонній службі України: Нагородити орденом «За мужність» III ступеня: Руслана Семінька Євгеновича (посмертно) – сержанта.
На четвертий день війни — знову втрата. Вранці 27 лютого від рук російських окупантів у селі Харкове загинув начальник охорони ТОВ «ТАС Агро Північ» Артем Колесник. Він виконував службові і громадянські обов’язки. У ті дні через село проходили ворожі колони. Разом із жителями села Артем намагався знешкодити озброєного ворога, пересування якого селом несло конкретну загрозу його жителям. Це вдалося зробити надто дорогою ціною. Похоронили Артема на його батьківщині на Вінниччині.
У березні, захищаючи Чернігів, загинув 25-річний житель Талалаївки Сергій Іваненко. Він був цивільним, та коли ворог прийшов із війною, став на захист міста. Він довго не виходив на зв’язок.
І лише 12 квітня його впізнали серед загиблих. Наступного дня сотні жителів Талалаївки стали навколішки, прощалися з Героєм-захисником.
У нього залишилися мама, брат і сестра, кохана дівчина.
У квітневі дні — знову важка втрата. 15 квітня в Талалаївці прощалися з нашим земляком, 36-річним капітаном ЗСУ Яковом Сезиком. Професію Батьківщину захищати Яків обрав відразу після школи. Мав вищу військову освіту, досвід бойового офіцера і добру душу справжнього воїна світла. Він загинув у бою на території Луганської області. Вдовою залишилася дружина, сиротою — донька.
23 квітня жителі Талалаївської громади прощалися з героїчним захисником України, 22-річним Олексієм Ротачем із села Слобідка. У цьому селі він народився і виріс, звідси ходив до Харківської школи, що у сусідньому селі. Звідси вирушив у студентське життя, яке свідомо пов’язав із захистом Вітчизни.
Під час бою із російськими загарбниками на сході України 26 березня Олексій був тяжко поранений. Майже місяць медики у місті Дніпро боролися за його молоде життя. На жаль… дива не сталося.
В Олексія залишилися батьки, сестричка, кохана дівчина.
До початку повномасштабного вторгнення росії, громада вже мала втрати земляків у зоні бойових дій на Донбасі: Володимир Кунденко — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, один із «кіборгів», Володимир Бахмач — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Фото: ілюстративне
