Невдачі російської армії в ході війни призвели до виникнення кадрової проблеми, яку загарбники намагаються вирішити за рахунок чоловіків призовного віку з раніше окупованих територій України. Загальна мобілізація в ОРДЛО йде з 19 лютого, останнім часом її основний спосіб — облави на чоловіків, які намагаються ухилитися від повістки.
НВ розповідає, як іде набір до військ загарбників в окупованій частині Донбасу.
Нездійсненні плани19 лютого, за кілька днів до початку російського вторгнення в Україну, терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» розпочали великі мобілізаційні кампанії. Чоловікам віком від 18 до 55 років заборонили виїжджати за межі контрольованої бойовиками території.
Спочатку загальна мобілізація торкнулася не всіх. Наприклад, підприємства видавали списки «броньованих» осіб (не більше 50% штату) районним "військовим комісаріатам".
У перші дні резервістів, які раніше служили, викликали на призовні пункти. Але вже 24 лютого ватажок «ДНР» Денис Пушилін наказав призвати чоловіків віком від 18 до 27 років без військового стажу на службу в «народне ополчення».
У березні верхню планку призовного віку в ОРДЛО підняли до 65 років. Відстрочення від служби для студентів скасували.
Скільки саме резервістів терористи збиралися мобілізувати для підтримки сухопутних сил РФ, не повідомлялося. Головне управління розвідки Міністерства оборони України у квітні озвучувало кількість 26 тисяч осіб, або ж 17 стрілецьких полків, уточнюючи, що план і близько не було виконано. «Чоловіки призовного віку (18—65 років) всіляко уникають призову, не бажаючи ставати „гарматним м'ясом“ в армії окупанта. З особовим складом, який все ж таки вдалося залучити, не проводяться будь-які вишколи чи інструктажі. Також їх забезпечують непридатною для використання амуніцією та зброєю», — йшлося у повідомленні ГУР.
Невідомо, скільки жителів ОРДЛО все ж відправили на фронт.
Стій, хто йде?Практично відразу «верхівка ЛДНР» усвідомила, що на приплив добровольців, які бажають воювати проти ЗСУ, розраховувати не доводиться. Чоловіків почали буквально виловлювати на вулицях Луганська, Донецька та інших міст.
«У місцевих групах є відео автозаків із військовою комендатурою на вулицях Донецька.
А що таке військова комендатура? Це не дядько у кашкеті, який тобі запропонує піти до армії. Це людина з автоматом, яка каже: „Все. Давай. Чого не на війні? Чому ні?“. Якщо чиниш опір, то беруть за пахви», — розповідав один із ухилянтів виданню Медуза.
Як відбувається «мобілізація», засвідчує це відео з Луганської області.
Правозахисник Павло Лисянський переказував Настоящему времени звернення, які надходили до нього з непідконтрольних територій: «Телефонує мені дружина одного шахтаря. Розповідає, що її чоловіка забрали. Оточили шахту, у військкоматі на всіх були заздалегідь готові повістки. Чоловіків забрали, відвезли. Не дали із собою взяти телефони. З перших днів великої війни про нього нічого не відомо. Коли намагаються щось дізнатися у „державних органах“, їм відповідають: „Краще не звертайтеся. Прийде час — самі все скажемо. Друга історія — жінка ходила з цивільним чоловіком ринком, натрапили на військовий патруль. Військові попросили документ. Чоловік показав посвідчення водія. Патрульні побачили рік народження, сказали: „Вибачте, вам треба пройти у військкомат“.
Заспокоювали, казали, що це просто перевірка, але досі нічого не відомо про чоловіка».
Євген, який понад два місяці сидьма сидить у своїй квартирі на околиці Донецька, побоюючись потрапити під мобілізацію, розповідав ВВС: «Зупиняли маршрутку і всім чоловікам командували на вихід, пересаджували у свій автобус, і коли він наповнюється — відвозять. Хапали на перехрестях, біля магазинів, на ринках, та скрізь, де є скупчення людей або ефект пляшкового горла».
Хоч ховайся, хоч не ховайсяПощастило тим чоловікам, хто встиг виїхати у перші дні мобілізації, — та сама «ЛНР» дозволила їм не повертатися. Майже все чоловіче населення, що залишилося в ОРДЛО, «пішло в підпілля», стверджують у місцевих пабліках.
Там створювали цілі групи, які попереджають сусідів про облави.
Вже згаданий співрозмовник ВВС Євген змінив сім-карту місцевого оператора на оформлену на іншу людину, запасся продуктами, домовився з родичами, що вони приноситимуть йому воду й іноді вивозитимуть помитися та попрати.
«У нас у школі зараз усі мовчать — в однієї чоловіка та сина на війну забрали і звісток ніяких,
а „англійка“ та „фізичка“, які раніше найбільше горлали за „ДНР“, нині ховають своїх синів від мобілізації. Усі всі одне про одного знають і мовчать, щоб не зробити болючіше», — зізнавалася кореспондентові Радіо Свобода вчителька з Донецька, яка не назвала свого імені.
Чоловік, який ховається від мобілізації, розповів цьому ЗМІ, що у місто у справах виходять лише жінки: «До нас у селище спочатку жінок зі списками надсилали, вони намагалися вираховувати мужиків. Але наша справа тут маленька — замкнись і сиди тихо: нікому ніколи за жодних умов не відкриваєш, кому треба — ключ має».
Він же стверджує, що можна «купити бронь» — це коштує від 30 до 50 тисяч рублів, що чимало для ОРДО. За хабар або по блату деяким чоловікам вдається виїхати в Росію — такса коливається в районі 100 тисяч рублів, пишуть у місцевих групах.
Що чекає на солдатівПравозахисниця, яка живе на не підконтрольній Києву території Донбасу, говорила Настоящему времени, що мобілізованих із самого початку посилали на передові позиції без підготовки.
«Жодної підготовки не було взагалі. Народ відправляли,
як у 1941 році, одразу на передові позиції. Хтось на картонці спав, хтось ще якось. Я знаю, що дружини, дізнавшись, що чоловіки стоять, наприклад, на блокпосту, збиралися і по черзі їздили туди, возили їжу», — стверджувала вона.
Екіпірування резервістів з ОРДЛО моментально стало приводом для глузування в українських ЗМІ: гвинтівки Мосіна 1891 року випуску, кулемети часів Другої світової, іржаві каски та нестріляючі автомати.
За словами жителів Донбасу, які потрапили в полон, їхнє становище на фронті гірше від рабського. Росіяни змушують їх без кінця рити окопи та знущаються. «[Російському командиру] не сподобалося, що всі пішли вечеряти. Він одного хлопця штовхнув і почав біля голови стріляти. А іншого знайшов, який випив або щось таке, так узяв двох людей, сказав, щоб його закопували, і стріляв у повітря в цей час. Роздягнув, закопав по шию в окоп… Було видно, що наші життя для них нічого не варті», — розповів один із тих, хто здався.
Мобілізованих відправляли «захищати Донбас» у Харківську, Сумську та Херсонську область. Цілі загони призовників опинилися під Маріуполем.
Нерідко їм ставили завдання викликати на себе вогонь противника, щоб визначити координати позицій ЗСУ, писало агентство Reuters.
Під Маріуполем загинув відомий джазмен, лауреат міжнародних конкурсів Микола Звягінцев. Його призвали обманом заманивши музикантів філармонії нібито на зйомки телесюжету у Донецьку, писав український блогер Денис Казанський. Також загинули ще як мінімум двоє донецьких музикантів — люди, які ніколи раніше не тримали в руках зброї.
За даними «владиа» Донецька на 13 травня 2022 року, загинуло 1709 військових з регіону. «ЛНР» подібної статистики взагалі не наводить.
З виплатами живим і пораненим призовникам, а також сім'ям загиблих, відбувається плутанина, писала ВВС. Декому видали платню за два місяці, а хтось не отримав ані рубля і навіть додому зі шпиталю на території Росії діставався власним коштом, йшлося в публікації.
«Мобілізований із „ДНР“ може розраховувати у кращому разі на безплатну труну, його дружина — на компенсацію на похорон у 5—10 тисяч рублів. У Донецьку тихо говорять про те, що обіцяли начебто по три мільйони за загиблого,
але був і випадок у Макіївці, коли тіло привезли у закритій труні з довідкою про причину смерті „COVID-19“», — повідомляло Радіо Свобода.
Що змінюєтьсяОсновні сили «ЛДНР», за інформацією військових експертів, нині кинуто на сєвєродонецький напрямок. Ті, хто потрапив у «м'ясорубку», стали «винахідливо протестувати: записували барвисті ролики, пересилали інформацію близьким», інформувало Радіо Свобода.
У підрозділах «ДНР» та «ЛНР» відбуваються бунти, що випливає з перехоплених розмов окупантів. Після трьох місяців бойових дій солдатів нібито обіцяли відпустити додому, але на початку червня стало очевидним, що в умовах кадрового голоду російських сил, які продовжують наступ, цього не відбудеться.
Українська влада, втім, нагадує мобілізованим жителям Донбасу вихід: здаватися в полон і переходити воювати на бік Сил оборони України.
