З початку масштабної агресії проти України російська пропаганда стала поширювати заяви про «відхід російської вищої освіти» від «нав’язаних європейських цінностей».
Це супроводжувалося рішенням російського уряду про «визнання» владою агресора іноземних дипломів росіян про вишу освіту без взаємодії з державою видачі, а українських – «за спрощеною процедурою».
Втім очікуваного «повернення освічених росіян на батьківщину» так і не сталося, а для тієї ролі, на яку агресор злочинно відводить у себе депортованих громадян України вища освіта, як правило, не потрібна.
Наразі агресор вигадав нову пропагандистську кампанію, а саме «вихід з Болонського процесу». Варто вказати що російські освітні заклади завжди використовували європейську модель дипломування виключно формально, із практичною метою визнання їх дипломів «у відповідь» цивілізованими державами світу.
Тепер вказана «імітація цивілізації» визнана недоцільною, для чого агресор у кращих традиціях тоталітаризму, прагне оформити розрив з європейськими стандартами освіти як нібито вимогу самих університетів.
Не оминула ця кампанія й окупований Крим,
для якого вона виглядала особливо трагікомічно. Адже будь-яка академічна співпраця та студентська мобільність, які є цілями Болонського процесу, для кримських «університетів» припинилися ще у 2014 році.
Попри це фейкова «влада» провела відповідне «зібрання освітян», тези учасників якого яскраво відображають всю суть так званої «вищої освіти Криму».
Зокрема так звана «перший проректор Кримського інженерно-педагогічного університету» Анжеліка Лучінкина визнала що на дев’ятий рік реалізації в Криму «найкращої у світі російської освіти» лише по вчителям середньої школи «нестача кадрів» становить дві тисячі осіб.
Примітно що так званий «проректор Кримського федерального університету» Володимир Кур’янов визнав що створені окупантами фейкові «університети» «не мають ані належних традицій, ані кваліфікованого професорсько-викладацького складу», при чому нібито утворюється «надлишок» «одних тих самих фахівців».
Водночас основну проблему пан Кур’янов, колишній секретар комуністичного парткому Сімферопольського державного університету, стрімка «кар’єра» якого розпочалася напереддень окупації півострову,
бачить насамперед у слабкості «патріотичного виховання» «студентів».
Він визнав, що лише кожен десятий учень фейкового «університету» бере участь у всіляких пропагандистських та «виховних» заходах його адміністрації та пропонує відкрити для «посилення патріотизму» черговий «науково-методичний центр».
Справа тут у істотному збільшенні витрат Кремля на пропаганду серед студентів, адже з 2014 до 2020 на відповідні проекти агресором було витрачене 2 мільярди рублів, а у 2022 році витрати на «промивання мозків» очікувано зросли у декілька разів. Звісно бажаючих «під’єднатися» до такої привабливої «годівниці» серед колаборантів вистачає.
Втім, представники «адміністрації» окупантів вважають що «студенти» мають не лише слухати пропаганду, але й «працювати на перемогу».
Так, фейковий «депутат державної ради півострову» Сергій Додонов констатуючи «неучасть студентів у соціальних акціях» запропонував щоб «весь четвертий курс студент працював на виробництві» та «обов’язкове відпрацювання три роки після випуску».
За таким підходом окупантів до «організації вищої освіти» заяви фейкового «спікера Криму» Володимира Константинова про нібито потребу припинення в Криму вивчення англійської мови виглядають не стільки маразмом, скільки намаганням «вгадати бажання» Кремля.
У розвиток цих заяв підлеглі Константинова швиденько освоїли черговий «республіканський грант» на виготовлення «словника заміщення іноземних слів», який будуть поширювати на черговому пропагандистському «фестивалі» «велике руське слово».
Адже, як наразі цинічно заявляє пропаганда окупантів «сьогодні разом з нашими воїнами ідуть до бою …Пушкін та Толстой, Лермонтов та Достоєвський, Шолохов та Твардовський»
Примітно що окупанти не переховують що саме таке «спрощення вищої освіти» як знаряддя «руського міру» вони планують силою насаджувати й на окупованих територіях материкового півдня України.
