Наші воїни тримають фронт і не просто відбивають атаки, а й захоплюють трофеї та знищують, не в останню чергу за допомогою російської трофейної зброї, рашиських нелюдів, йдеться в ТСН.
Старти реактивних ракет, на загарбаній півночі Харківщини, від самої міждержавної межі із Росії, українські захисники спостерігають за допомоги безпілотників щодоби. Старти балістичних ракет, котрий вечір поспіль відбуваються із району прикордонного російського Бєлгорода.
Від них у Харкові свіжі вирви у понад людський зріст та сльози на очах місцевих. Вибухати не перестає і вдень і дуже часто смертоносне залізо летить, утворюючи нові руїни прост у житлові райони Харкова.
«До нас уже не йдуть люди, ви розумієте? До нас йдуть двоногі в людському обличчі, двоногі біси», - каже капелан 226 батальйону ТРО отець Станіслав.
Він точно знає, про що говорить, перші артилерійські удари рαшиcτів отець Станіслав, разом із родиною відчув на собі. Тоді священик одного з приходів на півночі Харківщини вивіз родину , а сам пішов до тероборони. «Я просто не зміг, в цей важкий для країни час, десь піти і молитися просто,
тихо молитися. Я повинен бути з ними, повинен їх підтримувати молитвою», - каже капелан.
Мінометні, артилерійські та танкові ворожі атаки, а ще контактні, стрілецькі бої, нині точаться за два десятки кілометрів від Харкова. «Завдяки тому, що вже до кордону дуже близько, частенько в гості ходять. Але будем стримувати», - переконують бійці ТРО.
На лінії зіткнення тепер майже не буває тиші і майже щовечора, невеликими групами, окупанти намагаються знайти слабке місце в українській лінії оборони. Майже після кожної відбитої ворожої атаки, рαшиcτи з великими втратами відкочуються назад і за справу беруться українські розвідники - арсенал українського війська поповнюється
“Кредо”, або 1РЛ-133 - рашиська військова станція наземної розвідки була покинута на позиціях. Розробка не із найновітніших, та вона цілком справна й ефективна. «Це наземна радіолокаційна станція. До півтора кілометра може побачити людину, переміщення людини й до 5 кілометрів техніку», - пояснюють бійці.
А ще, російськими трофеями, каже комбат, дуже добре у них виходить бити росіян. А надто, коли захоплена зброя артилерійська,
великого калібру. «НОНУ-К» - колісний російський міномет, наш розвідники поцупили росіян неподалік від кордону. «Ми от у орків віджали, зробили з неї всього три постріли і влучили у два міномети», - розповідають хлопці.
З посмішкою розповідаючи про трофеї військові визнають: захоплювати їх дуже складно, а ще не просто протистояти величезні й навалі рαшиcτів. Та українські захисники твердять, на північ від Харкова, є всі шанси статично погнати ворога з нашої землі. «Я думаю, ще місяць і ми зможемо вийти, нормально закріпитись на позиціях, вже на кордоні», - каже командир 226 батальйону ТРО «Тарас».
Титанічні зусилля, українських воїнів, зі звільнення своєї землі, певен отець Станіслав, точно підтримує ще й небо. Добрі знамення, капелан помітив завдяки старовинній іконі, що її комбат віддав до імпровізованої батальйонної каплички. «Вона стала проявлятися. Я це побачив, але мовчав. Коли ікони проявляються, це дуже добрий знак», - твердить капелан.
Читайте також:
"Не давати їй можливість вторгнутися на територію Росії": Шольц пояснив затримки постачання зброї для України
У зруйнованій лікарні в Тростянці вигадали, як приховати руйнування, і вже допомагають немовлятам з'являтись на світ
"Три сокири" допомагають військовим просуватись від Миколаєва в бік Херсона: ворога нищать ротами
