На нашу редакційну пошту надіслали черговий лист, публікуємо за проханням відправника:
«Ми з Харькова поїхали за месяц до войни так сложилось. Поїхали до родичів в Житомирську область. В Харкові в мене була робота, друзья. Хтось поїхав а багато осталось коли почались обстрели то розказують про ужаси. Моя подруга поїхала з району Салтовка з дочкою до мене. Волонтьори помогли вибратись з переездами. Приїхали з ранами від удару в дом. Розказувала про чорне небо зарєво огню над Харьковом. Там парки були такі гарні а зараз Харьков не узнати все розбите…
В тій Салтовке нема ні одного дома без розрушень. Як почули в новинах і побачили відео то плакали обоє… День і ночь орки стріляють. Вбивають людей і деток там багато.За це время всі стали як родня хто кого знав.
Харьков такий гарний город, і я так скучаю за ним а страшно подумать шо з ним буде. Зараз просто хочу миру думаю ми все зможемо востановити якби рαшиcτи не стріляли. Достала вже война… Але мусимо терпіть хоть би хтось сказав коли все закончиться…»
