Міністерство оборони Росії вже понад три місяці приховує будь-які, навіть занижені дані про загибель російських військових на війні проти України. Однак про справжні масштаби втрат армії РФ розповіли найманці, які беруть участь в агресії нарівні з регулярними військами й безглуздо вмирають.
«У мене стільки вже друзів там (в Україні — ред.) покалічено та перебито… Вже набридло навіть слухати про цю війну. Я просто не підіймаю слухавку більше. Дізнаєшся: то одного вбили, то іншого. Скоро взагалі не залишиться», — заявив виданню Медуза досвідчений найманець, який нібито не бере участі у вторгненні.
НВ зібрав оповідання бойовиків матеріалу Медузи про участь різних російських приватних військових компаній у війні проти України.
"ВДВ як рід військ уже не існує"Бійці ПВК Редут, що воюють в Україні, були вражені станом регулярної армії та масштабами втрат.
«Пацанів цих шкода 18-річних, які підписали контракт, вірячи в державу та своїх командирів, а командир виявився звичайним тупим дядьком, який носить великі погони… Людей (у російській армії — ред.) кладуть просто дарма.
ВДВ як рід військ уже немає: у ротах залишилося від семи до 14 людей. Щоб ви розуміли: у роті має бути 100», — розповів один із досвідчених найманців.
Редутівці виявились свідками подій 11 травня, коли ЗСУ розгромили окупантів, які намагаються переправитися через річку Сіверський Донець. Співрозмовники Медузи заявили, що катастрофа сталася через тактичні помилки російського командування.
"Там на наших очах поклали 66 БМД — просто спалили. Просто з людьми спалили», — згадує найманець Редута.
Великих втрат Редут зазнав у Берестовому Донецькій області.
"Ми Трипілля взяли і добре його рознесли, потім пішли на Берестове — замкнути це кільце, щоб перетнути дорогу постачання. І тут нас відкинули. Такі втрати були, що офігіти можна. Те, що показують по телевізору… Якби так все було насправді, ми б не те що Київ — ми Польщу вже брали б!», — розповів один із редутівців.
«Організація лайно, зазнаємо великих втрат»Найманці також розповідають про брак військових фахівців, відсутність розвідданих і «невиправдано великі» втрати.
«Якось вони (загони найманців, що вторглися в Україну через Білорусь — ред.)
ще до вступу в бій втратили два танки. Один – на міні. Надана їм військова група саперів просто розвела руками: „Ми не можемо забезпечити вам смугу (для просування вперед) - ред.)! А що ми п'ятьох можемо зробити?“ А другий танк їм спалили з ПТУР ще при виведенні на позицію», — розповів один із близьких до найманців співрозмовників.
«І ось вони скаржаться, що «організація лайно, зазнаємо великих втрат», — каже знайомий найманців, що вийшли на фронт під керівництвом Міноборони РФ.
https://www.youtube.com/embed/jKfC3vfSRUc
Бойовиків ПВК Вагнера використовують в Україні як основну ударну силу, доповнюючи ці підрозділи військовослужбовцями ВДВ. Через це загони вагнерівців зазнають великих втрат.
«У першому заході „музикантів“ на маріупольський напрямок їх просто, ***** (блін - ред.), розхріначили. Там 60 чи то „двохсотих“, чи то „двохсотих“ разом із „трьохсотими“», — розповідає Медузі людина, у якої в цьому бою загинули двоє знайомих.
"В основному їх артою накривали", - підтверджує співрозмовник з Редута.
Інший співрозмовник розповідає: «А одна світла голова з військових здогадалася встромити "оркестр" по центру поля - і пустити без підтримки арти штурмувати укріпрайони.
Без підтримки авіації та артилерії – і проти добре укріплених дзотів та мінометів противника. Там вибили приблизно 50% складу".
"То одного вбили, то іншого. Скоро взагалі не залишиться»Найманці стверджують, що Попасну на Луганщині штурмували в основному бойовики ПВК Вагнера. У ході боїв, які тривали два місяці, вагнерівці зазнали величезних втрат.
"Це відморожені люди. Вони поклали вже стільки народу, але тільки один раз відкотилися і сказали, що ми без артилерії більше не підемо. Це якраз під Попасною було: вони вже зайняли частину міста, але натрапили на такі сильні укріплення, що сказали: „Хлопці, стоп, ми далі не підемо, доки артилерія не відпрацює. Інакше не буде кому йти», — каже найманець з Редута, який воював разом з вагенрівцями.
Втрати змушують приймати до ПВК людей, які раніше не пройшли відбір або були звільнені.
Наприклад, з 2020 року в «чорних списках» ПВК Редут перебував Іван Міхєєв із позивною Сєвєр. У минулому командир загону, з ЧВК його було звільнено зі скандалом.
У перші дні війни нечисленна група Сєвєра перетнула білорусько-український кордон і почала просуватися у бік Києва у складі загальновійськової колони. Майже відразу група Сєвєра зазнала значних втрат.
"Потрапили під дружній вогонь. Дві, що рухалися паралельно одна одній (російські - ред.) колони обстріляли одна одну. Прийняли одна одну за противника. Мабуть, не було зв'язку та координації», — описав Медузі ситуацію колишній "сослуживець» Міхєєва.
Сам Сєвєр був поранений і помер у шпиталі.
