У великих містах Луганщини, які росіяни захопили вже влітку, залишилося по 10-15 відсотків населення. На жаль, вони не сприймали інформацію про мобілізацію чоловіків на раніше окупованій частині регіону, не вбачали загрози для себе.
«Були упевнені, що «руський мир» – це, перш за все, гідне життя. А зараз, не маючи дому, який зруйнував ворог, перетворюються у негідників, йдучи вбивати жителів сусідніх населених пунктів. Деякі – добровільно. Інші знов не вірять чисельним попередженням, але бачать оголошення із неймовірно високою зарплатнею і чомусь впевнені в покращенні життя. А через декілька днів смиренно йдуть в окопи. Із повісткою. Саме цього вони «ждали и ждали» протягом декількох років?» – акцентував начальник обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
Основний напрям окупантів після Лисичанська – Бахмут. Але шлях до цього міста пролягає через ту невелику територію Луганщини, яка ще тримає оборону, зазначає Сергій Гайдай.
«Окупанти б’ють ракетами, застосовують авіацію, аби пробити нашу оборону. Тільки за учора населені пункти на межі Луганщини та Донеччини витримали п’ять авіаударів. До артилерії та систем залпового вогню вже всі, на жаль, звикли. Таких атак за 17 липня зафіксовано 13. Росіяни намагалися просунутися в напрямку Верхньокам’янки, однак зазнали втрат та відійшли. Відбито наступ ворога і поблизу Білогорівки – там теж ворог перераховує тих, хто встиг повернутися на позиції», – сказав очільник Луганщини.
