З перших днів великої війни гід туристичного агентства і розвозить місцевим.
За підрахунками Андрія, на цій війні він міг загинути щонайменше шість разів. Під обстріли російських окупантів він потрапляв, їдучи з медикаментами, дитячим харчуванням і памперсами. , - каже волонтер.
Нині частина Нововоронцовської селищної територіальної громади залишається під контролем російських загарбників. Деякі села перебувають у і продовжує допомагати людям.
Як і чим живуть люди у тимчасово окупованих селах Бериславського району і в яких із них ситуація є найважчою, Андрій розповів в інтерв'ю Центру журналістських розслідувань.
Евакуація та потреби волонтерів
Зараз у нас гостро стоїть проблема в евакуації цивільних. У мене є тільки моя особиста машина, в ній всього лише чотири місця. Тому є потреба в якомусь бусі, щоб евакуйовувати людей та завозити гуманітарну допомогу у звільнені села.
Мене включили до програми .
Окупанти зараз не випускають нікого з окупованих територій і в зворотньому напрямку. Вони дуже розлючені, бо в них нічого не виходить: ані попадати по українських військових, ані штурмувати, нічого. Тому вони зараз або злі, або ображені - не знаю. Ми не можемо, як раніше, робити свою справу : приїхали, перевантажили. Ні, абсолютно. Ну і плюс немає ніякого зв'язку. Зв'язатися з людьми, дізнатися про їхні проблеми майже не вдається. Інформація до нас доходить з тижневим, двотижневим запізненням.
Зараз з нашого сектору ніхто через нас не виїжджає.
Усі їдуть з Херсонщини через Запоріжжя. Але це, знову ж таки, мега-небезпечно. Плюс орки дуже сильно чіпляються до чоловіків призовного віку, домагаються до жінок. Наші друзі нещодавно виїхали. У них була така ситуація: сім озброєних орків, порожня траса, жодної машини, і вони - два хлопця і одна дівчина. І орки такі до дівчини: . Як вони не зірвалися, не знаю, це диво.
Дуже все небезпечно. Дуже віримо в ЗСУ.
Про окуповані села
не заходить. А те, що заходить, дуже низької якості.
Важко в усіх селах громади. В тому числі і в Нововоронцовці. Бо її теж почали хаотично обстрілювати. Куди вони луплять - незрозуміло. Але стали стріляти чимось більш важким, фосфором у тому числі.
Отримувати інформацію з тимчасово окупованих сіл громади майже не вдається. Іноді мені телефонують старости сіл, розповідають, як у них справи, ми розповідаємо, як справи у нас. У селах на півдні - Новоолександрівка, Гаврилівка, Качкарівка - багато фактів зґвалтувань. Вони тільки зараз почали викриватися, хоче все це було ще в травні. Допомоги ніякої там немає, гуманітарних вантажів немає. Не пропускають ані їх, ані нас усюди.
Наші степові села майже вимерли, бо води немає. Якщо в прибережних селах хоча б є можливість рибу зловити, технічної води набрати, то в степових узагалі катастрофа. Більше того, саме в степових селах зосередилась значна кількість ворожої техніки, живої сили. Відповідно, звідти .
Про керівників місцевої влади
Говорити про місцеву владу взагалі не хочеться, бо вони втекли. Де-юре вони начебто допомагають переселенцям у Кривому Розі, щось ніби привозять сюди. Але є гарний маркер. Якби місцева влада працювала, нам би не було роботи. В силу того, що робота у волонтерів є майже цілодобово з різних питань, то влада не працює в тому обсязі, в якому мала б на звільнених територіях.
У Нововоронцовці взагалі була унікальна ситуація: це єдиний адміністративний центр територіальної громади Херсонської області, який не був окупований. Єдиний! А місцева влада просто взяла і втекла! Наприклад, моя дружина працює в селищній раді. Вона постійно залишалась у Нововоронцовці, допомагала. І жодного разу їй не зателефонували з Кривого Рогу [керівники селищної ради], не запитали, чи живі ви там, чи здорові, чи потрібна якась допомога. Також з нами живе родина, будинок якої розбомбили. Це наші друзі. Дівчина теж працює в селищній раді і в неї теж не запитують, як справи. Більше того, почали розпускати чутки, що ви повинні виїхати, а якщо ні - то ви не підкорилися наказу селищного голови і тому подібна маячня.
Щодо комунікації з обласною владою - легше. Величезна подяка Дмитру Бутрію, який з першого дня, ну, може, з другого, дуже нам допомагав. І логістично, і гуманітарно. Навіть фінансово, коли було дуже скрутно з паливом. Дуже міцні зв'язки.
[Екс-голова Херсонської ОВА Геннадій] Лагута допомагав менше і значно пізніше. Якщо Бутрій з самого початку включився в роботу, то Лагута взагалі зник. Тільки в перший день щось , а потім об'явився лише в квітні в Кочубеївці. Хоча той же Лагута допоміг військовим з машиною, з дроном, з якимось мінімальним спорядженням. Це не допомога губернатора, це не його рівень. Але хоча б щось, і то слава богу.
Влада Бериславського району майже пасивна. Величезна подяка Дмитру Сливченку, це голова райради, який допомагає новоронцовцям. Він тримає руку на пульсі і в разі потреби включається. Районна державна адміністрація начебто організувала видачу пенсій. В Нововоронцовці пенсії видали, а до Осокорівки гроші завезли, але не видали. Питаю, чому? Кажуть - бо страшно. Кажу, давайте я сяду в свою машину, все одно їду туди, одвезу. Сказали - ні, так не можна. І досі бабусі й дідусі в Осокорівці, які отримують пенсії через з перших днів війни її так і не отримали.
З іншого боку,
навіщо там пенсії, якщо в Осокорівці все розбито. Але бабуся пенсію отримує, заховає в платочок і їй вже спокійніше.
Якщо раніше під час Коліївщини чи Козаччини піднімали на вила фактично, зараз це умовна фраза про те, що тебе не сприймають. І це - про нашого селищного голову Володимира Марчука.
Так, його будинок у Нововоронцовці пошкоджений внаслідок обстрілів. Але це не означає, що ти можеш кинути громаду у найважчий період її існування. Це при тому, що можна було б при розумній організації роботи вивести жінок з апарату селищної ради. Адже і секретар ради, і головний фінансист, і керуюча справами - це все жінки. Вивези їх до Кривого Рогу, нехай вони будуть у безпеці, допомагають переселенцям, а сам як чоловік займися громадою.
Я не розумію його позиції. При тому, що я був його палким прихильником, підтримував його під час виборів. Ми йшли умовно в одній команді однодумців, і так вчинити. Для мене це величезний подив і величезне розчарування. Але, дійсно, громада не підтримує його взагалі.Від автора. Поспілкувавшись з іншими жителями Нововоронцовської громади, ми почули й інші думки щодо роботи селищного голови Володимира Марчука. Наші співрозмовники запевнили, що вони постійно з ним контактують і отримують необхідну допомогу.
Самого Володимира Марчука 21 квітня російські окупанти викрали під час спроби евакуації жителів Нововоронцовської і Високопільської територіальних громад. Наступного дня його відпустили, але через побиття і утримання в нелюдських умовах він потребував тривалого лікування.
- запевнив начальник військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Олег Батурин Центр Журналістських Розслідувань
Матеріал підготовлений ГО в рамках проекту IWPR за підтримки Європейського Союзу та МЗС Норвегії.
