ЗСУ продовжують зусилля з порушення російських наземних комунікацій, які підтримують російські сили на правому березі Дніпра і 13 серпня знову завдали удару по мосту на греблі Каховської ГЕС, що, як повідомляється, зробило міст непридатним для руху важкої техніки.
Про це пише ISW.
Раніше, 10 серпня, Південне оперативне командування України повідомило про непридатність мосту. Каховський міст був єдиним автомобільним мостом, який російські війська могли використати після успішних спроб українських військ вивести з ладу Антонівський автомобільний міст.
Міністерство оборони Великобританії заявило, що російські сили зараз не мають мостів, якими можна було б перекинути важку техніку або запаси через річку Дніпро в Херсонській області, і вони повинні покладатися в основному на понтонний пором, який вони встановили біля Антонівського мосту. На цей час ISW не може встановити, чи можуть російські війська використовувати Антонівський залізничний міст для поповнення сил на правому березі Дніпра.
Російські сили неспроможні підтримувати великомасштабні механізовані операції без надійного постачання.
Перевезення боєприпасів, пального та важкої техніки у кількості, достатній для наступальних або навіть великомасштабних оборонних операцій, через понтонні переправи або повітрям недоцільне, якщо не неможливе. Якщо українські сили зруйнували всі три мости і зможуть перешкодити росіянам відновити працездатність будь-якого з них протягом тривалого часу, то російські сили на західному березі Дніпра, ймовірно, втратять здатність захищатись навіть від обмежених українських контратак.
Показники погіршення російських постачань внаслідок порушення російських комунікацій включають нестачу палива та боєприпасів у російських військ у західній частині Херсонської області: кинуті російські автомобілі; зниження інтенсивності та, нарешті, припинення наземних та артилерійських атак росіян; можливо більш часті випадки пограбувань з боку росіян; більш часті повідомлення російських солдатів про брак постачання; збільшення кількості російських військовополонених, захоплених українськими військами; відсутність нової важкої техніки, доставленої до Херсона.
На спостереження за такими показниками можуть піти дні чи тижні,
залежно від того, наскільки багато запасів російські війська змогли накопичити на західному березі Дніпра і наскільки успішно українські сили знаходять і знищують ці запаси, утримуючи мости в неробочому стані.
Голова Миколаївської області Віталій Кім повідомив, що невстановлені підрозділи російського військового командування залишили західну частину Херсонської області та перебазувалися на лівий берег Дніпра, припускаючи, що російське військове керівництво стурбоване тим, що воно може опинитися у пастці на правому березі річки.
Український радник міністра внутрішніх справ Ростислав Смирнов також заявив, що Росія перекинула 90% своїх десантно-штурмових сил (імовірно, 90% розгорнутих в Україні) у невказані місця на півдні України – для посилення російської оборони або, можливо, для підготовки до російського контрнаступу. Неясно, чи згадані Смирновим російські повітряно-десантні частини зосереджені виключно на Херсонщині чи дислоковані під Запоріжжям. Відомо, що частини російської 7-ї повітрянодесантної дивізії діяли в Херсонській області як мінімум з 10 серпня.
Зосередження російських Повітряно-десантних військ (які, найімовірніше, зможуть евакуюватися повітрям, якщо вони не зможуть стримати українців або відновити свої лінії постачання) у західній частині Херсонської області може свідчити про спроби Росії використати ці сили для захисту від українського контрнаступу. Повітряно-десантні війська, звичайно, легше перекидати літаками, ніж регулярну мотопіхоту, хоча росіянам може здатися складною і дуже ризикованою спробою перекидання військ повітрям, враховуючи українські атаки на аеродроми в Херсонській області та нездатність росії забезпечити перевагу в повітрі.
Російські сили можуть змінити пріоритет наступу на північному сході Донецької області, щоб відвернути увагу України від контрнаступальних дій на півдні. Російські війська, мабуть, згорнули наступальні дії на схід від Сіверська і з 6 серпня проводили спорадичні та обмежені наземні атаки, значною мірою покладаючись на артилерійські обстріли сусідніх населених пунктів.
Проте з 11 серпня російські війська збільшили кількість обмежених наземних атак у районі Сіверська.
Ці удари, разом з ударами, що продовжуються в напрямку Бахмута, можуть являти собою спробу відтягнути українську техніку та особовий склад на лінію Бахмут-Сіверськ на північному сході Донецької області — щоб відвернути увагу ЗСУ від критичних районів на півдні, де вони проводять ефективні контратаки та можуть створити умови для переходу в контрнаступ.
Російські сили можуть сподіватися змістити як тактичний, так і інформаційний акцент з півдня, щоб послабити тиск на власні операції вздовж Південної осі. ISW продовжить стежити за ситуацією навколо Сіверська.
Ключові висновки ЗСУ продовжує робити зусилля для порушення російських наземних ліній постачання, які підтримують російські сили на правому березі Дніпра.
Російські сили можуть переорієнтувати зусилля на північний схід Донецької області, щоби відвернути увагу України від Південної осі.
Російські війська провели обмежені наземні атаки на північний захід від Слов’янська, на схід Сіверска, на південь і на схід від Бахмута.
Російські сили провели обмежену наземну атаку на північ від Харкова.
Російська та українська влада звинуватили одна одну в обстрілі Запорізької АЕС.
Російська влада не платить російським резервістам та добровольцям за службу в Україні.
Підтримувана росією окупаційна влада, ймовірно, розв’язує внутрішні проблеми, які ускладнюють управління окупаційними адміністраціями та здійснення проектів відновлення в спустошених районах Донбасу. Як повідомляла група «ІС», рαшиcτи прикриваються українськими АЕС від контрнаступу ЗСУ. Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.
