Упродовж останнього тижня українські війська ініціювали серію наступів на різних фронтах: Куп’янський напрямок (Харківська область), Херсонський напрямок (правий берег Херсонської області) та Мелітопольський і Вугледарський напрямки (Запорізька й Донецька області). І поки вся увага була прикута до Херсонщини, ЗСУ 6 вересня почали наступ на Балаклію з заходу. Упродовж цього самого дня вдалося звільнити передмістя Балаклії — село Вербівку. Про це повідомляє I-VIN.INFO з посиланням на сайт Тексти.org.ua.
Інформацію про це почали поширювати мережею ближче до вечора, насамперед «російські воєнні блогери». Вже ближче до вечора вони рапортували, що ЗСУ не тільки звільнили Вербівку, а й захопили військові склади в Балаклії (на яких у 2017 році сталися потужні вибухи).
6 вересня. Ці склади у їхніх «зведеннях» перетворилися на «склади Шредінгера». Спочатку писали, що ЗСУ не змогли їх захопити, а потім — що на складах нічого не було, далі — було, але вивезли. А коли ЗСУ нарешті зайняли всі склади — написали, що там було безліч зброї та боєприпасів, які не вдалося вивезти.
7 вересня. Підтверджене звільнення сіл Нова Гусарівка й Байрак на західному березі Сіверського Дінця. Після початку боїв у Балаклії ці села опинилися в повному оточенні. Потім були різні повідомлення про звільнення Волохова Яра та села Семенівка. Наразі точно це підтвердити неможливо — фото- чи відеоматеріалів із цих населених пунктів знайти не вдалося. Відомо тільки, що бої біля Волохова Яра ймовірно розпочались ще вночі з 6 на 7 вересня.
Вечір 7 вересня та ранок 8 вересня.
Українські військові наступали з боку Пришиба у двох напрямках — один на Балаклію через Вербове, а інший на північний схід — у напрямку Яковенкового. Вони змогли взяти під вогневий контроль трасу Балаклія — Шевченкове й відрізати ці два угрупування. На вечір 6 вересня ЗСУ вийшли до Яковенкового та зав’язали бій частиною своїх сил, а частиною й далі просувалися до Волохового Яру та північніше — до Семенівки.
Станом вечір 8 вересня стало відомо, що Балаклія знаходиться під українським контролем. Під питанням залишаються й населені пункти вздовж траси Балаклія — Шевченкове: Яковенкове, Волохів Яр,
Студенок, Семенівка.
Припущення такі: українські війська зайшли з боку Балаклії та пройшли «по тилах» першої лінії російської оборони. Вони зав’язали бої та швидко просунулися до Семенівки, розрізаючи російську оборону.
Що далі? Головною метою операції є Куп’янськ — великий логістичний вузол, завдяки якому утримують Ізюмське угрупування.
Упродовж минулих тижнів Збройні сили України артилерією знищували російських військових в Ізюмі та змогли просунутись до Довгенького.
ЗСУ поставлять ізюмське угрупування у складне становище, адже відріжуть його основну логістику.
Нагадаємо,«128-ма гірська бригада ЗСУ просунулась принаймні на десяток кілометрів за 24 години»: військовий аналітик з Австрії про український контрнаступ.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото:взяті з сайту
Головне фото: https://suspilne.media/
