З кожною випущеною російською ракетою по українських містах та селах їх кількість збільшується.
Про це йдеться у випуску ТСН.
Екскурсовод та історик Ервін Міден показує свій рідний і пошкоджений російськими обстрілами Чернігів. Місто, яке стало одним з перших, куди від 24 лютого намагалися вдертись окупанти. Оборону прорвати їм не вдалося- тож російська армія його оточила та нещадно обстрілювала снарядами і закидала бомбами.
Чернігів сильно постраждав під час вторгнення росіян в околиці міста, найбільше місто втратило саме жилі райони і людські життя.
До повномасштабної війни не зовсім звичайні екскурсії, наповнені жартами, костюмами та манерою дотепно розповідати про історію та архітектуру до Ервіна вишиковувались черги. Нині ж його екскурсії у більшості благодійні, а майже половина чернігівської культурної спадщини – постраждала від обстрілів. Одна з цінних для міста втрачених будівель - Музей українських старожитностей, збудований на початку 20 століття. Нині між уламками стін, вікон та стелі складно впізнати бібліотеку для юнацтва, яка була тут останні 45 років.
"Ви бачите, що арки і те саме оформлення залишалось таким самим, як і на початку 20 століття. Оці рами історичні. Стільки років громада Чернігова намагалася зберегти цю історію, а зараз все знищено. Це вже не відновиться точно, це буде репліка, буде копія, але без історичного духу", - показує він.
Йдучи далі історичним центром Чернігова, можна побачити вщент вигорілу 100-річну будівлю. По ній били прицільно, адже це приміщення Служби безпеки в області.
Найбільша втрата буде навіть не сама будівля, а те, що тут перебував архів СБУ зі справами репресованих, і таким чином було знищено нашу історію і якщо будівля все ж буде відновлена, то історія - під питанням.
Від початку повномасштабного вторгнення можна чітко відслідкувати, що російська армія, руйнуючи наші культурні пам’ятки, нищить навіть ті, в яких роками молились саме за Росію. Адже значна частина зі 169 пошкоджених та вщент зруйнованих храмів росіянами нині і досі підпорядковуються Московському патріархату. Зокрема, ще в березні після артилерійського обстрілу згоріла Георгіївська церква на Київщині датована 1873 роком,
а одну з найдавніших православних святинь – 466-річну Святогірську лавру на Донеччині і досі щоденно обстрілюють окупанти і значна частина її споруд вже втрачена. Дісталося від російських снарядів і Єлецькому монастирю в Чернігові.
Монастир, як і Києво-печерська лавра, розбудовувався упродовж доби козаччини і на превеликий жаль, в його мури прилетіли подарунки від російських військ, також постраждала дзвіниця монастиря, яка будувалась наприкінці 17 - початку 18 століття. Російські снаряди прилетіли на територію монастиря, де будемо говорити відверто, російська церква.
Крім 169 церков, нині зруйновано ще 45 бібліотек, 36 музеїв та ще 250 архітектурно важливих для історії будівель. Загалом 5 сотень об’єктів української культурної спадщини нині пошкоджені або повністю знищені і ця цифра з кожною випущеною російською ракетою по українських містах та селах зростає.
Серед уже знищених - музей Григорія Сковороди, Іванківський краєзнавчий, де зберігались картини Марії Приймаченко, значна частина історичного Харкова, який 24 години на добу обстрілюють, Маріупольський драмтеатр,
Дніпровський будинок органної музики та садиба Кеніга у Тростянці. І це не враховуючи ту частину пам’яток, які перебувають в окупації і про стан яких ми дізнаємось лише після звільнення.
"Ми будем робити все, щоб збудувати їх в тому форматі, якому виглядали вони раніше. Зараз перед нами стоїть великий виклик, пов’язаний з холодами, які насуваються, тому що частину цих зруйнованих об’єктів потрібно зафіксувати від подальшого руйнування. Загальна сума проєкту, яку ми озвучили європейським партнерами, це 250 мільйонів євро. Переважна більшість на спадщину", - сказав міністр культури Олександр Ткаченко.
Проєктами консервації пошкоджених пам’яток для подальшого відновлення займається і команда Дар’ї. Вона разом з іншими волонтерами до війни займалась занедбаною культурною спадщиною, а нині доопрацьовує сайт, у якому збирають карту усіх постраждалих від війни пам’яток.
"Тут буде дата руйнації, інформація про рік побудови, опис цінності, сторінка будівлі, і чим зруйнована, десь це ракета, десь це ударна хвиля і це теж буде підказка для тих, хто далі з цим працює",
- сказала Дар’я Корба - співзасновниця проєкту "Мапа реновації", архітекторка.
Аби якнайточніше зафіксувати масштаби руйнувань пам’ятки сканують і роблять 3-Д моделі, які потім допомагають відновленню.
"Є достатня кількість інформації для того, щоб зробити вимірювання до сантиметру. Ми зможемо відтворити фрески, які були пошкоджені, але деталізація в яких зберіглася. Цілісна інформація для тих же реставраторів, тому що з деяким часом через корозію чи вологість воно зруйнується", - сказав Сергій Ревенко – архітектор, спеціаліст з сканування.
Перш ніж культурні об’єкти почнуть відновлювати, їх треба буде дослідити та створити проєкти. І вже зараз зрозуміло, кажуть і архітектори, і історики, що на реставрацію усієї зруйнованої та понищеної культурної спадщини нам знадобляться мільярди гривень та десятки років. Але скільки б часу не знадобилося вони певні – ми все обов’язково відбудуємо.
Читайте також:
До Маріуполя приїхала делегація московського патріархату: пішли дивитися на зруйнований Драмтеатр
Обстріл Сумської області: окупанти вдарили по церкві та дитсадку, є постраждала (фото)
Знущання над українською культурою: росіяни викрали скіфське золото та знищують церкви
