12 вересня українська армія увійшла до Святогірська - 4-тисячного міста на березі річки Сіверський Донець, що з перших днів червня перебувало під російською окупацією.
До цього три з половиною місяці українські захисники тримали лінію оборони на сусідньому, вищому березі річки. На ньому розташовані відомі місця Святих Гір і всієї Донеччини - пам'ятник Артему та Святогірська Лавра.
Сіверський Донець учергове за цю війну став природною перепоною для росіян. І, як запевняли УП військові із Слов'янського напрямку, окупантам річку не перейти.
На відміну від українських захисників, які з початку вересня пішли в масштабний контрнаступ і почали звільняти міста та села навіть на Донеччині. Озерне, Богородичне й врешті Святогірськ - результат роботи кількох останніх днів.
Серед тих, хто доклався до наступу на Святогірськ - легендарний батальйон оперативного призначення Нацгвардії ім. Кульчицького.
Батальйон НГУ ім. Сергія Кульчицького сформований у липні 2014 року. У його основі - учасники самооборони Майдану, які після Революції Гідності увійшли до 1-го та 2-го резервних батальйонів Нацгвардії.
У 2014 бійці батальйону чотири місяці утримували висоту Молочар і гору Карачун на Донеччині. Розвідрота батальйону першою увійшла у звільнений Слов'янськ 5 липня 2014 і підняла над ним український прапор.
Батальйон носить ім'я генерал-майора Сергія Кульчицького, який керував навчанням і злагодженням бійців на самих початках. Він загинув 29 травня 2014 року, коли у Слов'янську було збито український гелікоптер Мі-8.
У кінці квітня батальйон Кульчицького став до оборони Святогірська, на початку червня - під сильним шквалом російської артилерії був змушений його залишити. І нині, задаючи обстановку на фронті, повертається назад - в український Святогірськ.
В останні дні серпня, ще до початку контрнаступу, журналісти УП мали змогу побувати на передових позиціях батальйону на Святих Горах.
Тоді ми ще в напівголоса говорили біля пам'ятника Артему - щоб росіяни не почули нас з сусіднього берега, вслухалися в кожен "приліт" і розпитували, чому хлопцям не вдалося втримати Святогірськ і чи реально його відвоювати.
Головною причиною відходу був брак підтримки артилерії.
12 вересня один з бійців батальйону, якого ви побачите в репортажі, написав журналістам УП: "Ми вже тут" і надіслав фотографію пам'ятника Артему вже з іншого берега Сіверського Донця.
Хто ті люди, які вже вдруге з 2014 заходять на Слов'янський напрямок, обороняють, а тепер і повертають українські міста й села - у репортажі "Української правди".
Ольга Кириленко, Назарій Мазилюк, УП
