Журналіст Bild Пауль Ронцхаймер побував у Лимані після того, як ЗСУ вигнали з міста російських окупантів.Журналіст німецького видання Bild Пауль Ронцхаймер побував у Лимані після звільнення українськими силами оборони міста від російських загарбників.
— Не минуло й 24 години, як його звільнила українська армія, коли ми в неділю перетнули межі міста Лиман Донецької області. На в'їзді з назвою міста майорить український прапор. Здалеку чути грім артилерії, війна триває на повну, - пише Ронцхаймер.
Він зазначає, що Лиман став першим населеним пунктом, який звільнила українська армія після проведення псевдореферендумів.
До початку війни у місті проживали близько 20 тис. жителів. Про Лиман зараз говорить увесь світ. Бо для України це набагато більше, ніж просто взяти ще одне місто: те, що Путін оголосив про незаконну анексію у п’ятницю, а через день українська армія звільнила Лиман – теж символічний знак!
Журналіст додає, що на вулицях лимана лежать загиблі російські солдати. Ронцхаймер пише, що лише на одній вулиці вони нарахували десяток мертвих окупантів, які лежать між пошарпаною технікою та понівеченими авто.
На землі валяються російські пайки. Скільки людей тут загинуло - невідомо.
Місцевих жителів на вулицях майже немає, це як місто-привид. Незрозуміло, більшість із них втекли чи зачинилися у своїх будинках. Журналіст познайомився з 70-річною пенсіонеркою Катериною. Коли її запитали, як вона пережила останні кілька днів, вона стала на коліна і поцілувала землю:
— Це моя українська земля!
— Я щаслива, що зараз тут українська армія. Але тут все зруйновано, у нас нічого немає, - розповіла 54-річна місцева мешканка Наталя.
Фактично в Лимані зруйновано майже все. Навіть адмінбудівлю важко впізнати. Тут ще є російські плакати з гаслами на кшталт "Россия навсегда" і прапори.
На блокпостах досі лежать старі російські пропагандистські газети за 22 вересня з рекламою псевдореферендуму.
Наразі майже ніхто не має доступу до міста, окрім військових. Перш за все тому, що тут все ще небезпечно. У лісах є незліченна кількість мін, а передмістя — це одне велике поле битви: у деяких селах не побачиш хати, у яку не влучила ракета.
Скріншот: Bild
