Іноземні добровольці ЗСУ Алекс Дрюке та Енді Хюїнь, які потрапили в полон, розповіли про тортури та звільнення з полону. Про це вони розповіли The Washington Post. У полон обоє чоловіків потрапили, коли разом зі своїм підрозділом виїхали з Харкова на північ для проведення аеророзвідки. Дрюке та Хюїнь відмовилися називати точне місце та деталі потрапляння в полон, проте зазначили, що росіяни чекали на них у засідці. Окупанти відібрали у них зброю та спорядження, звязали та вивезли до Росії. Викрадачі, як згадує Дрюк, вдарили їхній живіт і сказали: "Ласкаво просимо до Росії". Наступні кілька днів чоловіки провели із завязаними очима, а в ті моменти, коли повязки знімали, окупанти ховали обличчя за балаклавами. За словами звільнених, табір, куди їх привезли, був огороджений колючим дротом, а всередині містечко з наметів, у кожному з яких утримували по шість-сім військовополонених. Дрюке та Хюїня допитували, і це, за їхніми словами, було жахливо. Росіяни не давали їм спати, били. Окупанти постійно питали у чоловіків, чи працюють вони на ЦРУ. “Вони дійсно думали,
що нас направив наш уряд чи ми отримуємо велику державну підтримку. Вони дійсно хотіли переконатися, що ми не брешемо - і вони мали свої способи зробити це”, – розповідає Дрюке. Згодом їх перевезли на окуповану територію Донбасу до слідчого ізолятора, де людей тримали у холодному підвалі та давали їсти хліб та напували брудною водою. За їхніми словами, кожен чоловік втратив майже 30 фунтів (близько 14 кг) під час полону. Під час допитів, як нагадує Хюїнь, він чув крики та плач від болю. «Це були одні з найгірших моментів, — сказав Хюїнь.. - Чути, як людям боляче, і не мати можливості нічого з цим вдіяти» Пізніше полонених знову перемістили в інше місце увязнення, де вже не було тортур, але умови все ще були поганими, згадують вони. Зокрема, Хюїнь згадує клопів, від укусів яких у нього досі зберігаються шрами. Також, за словами полонених іноземців, росіяни наказали їм брати участь у пропагандистських інтервю, які потім зявилися на російських державних медіа. В одному з роликів, опублікованому 17 червня, американців змусили висловити розчарування корупцією в українській армії та попередити інших американців двічі подумати про приєднання до ЗСУ.
Дрюке каже, що він ще переживає через те, що змушений був говорити ці речі. Звільнили двох громадян США 21 вересня у рамках масштабного обміну. Перед обміном полоненим «болюче болісно» звязали руки та очі. «Я багато разів розумів, що можу померти, або що я близький до смерті, або що я, мабуть, помру. Але це був єдиний раз, коли я насправді молився за смерть», – каже Дрюке. Друке та Хюїнь сказали, що вони вдячні за те, що залишилися живими та вільними і не шкодують, що вирушили в Україну добровольцями. За їхніми словами, зараз їх цілі — привернути увагу до військових потреб України та привернути увагу до іншого американського ветерана, з яким вони були увязнені, Сьюді Мурекезі.. Він кілька тижнів поділяв із ними камеру, але не був включений до списку на обмін. Їхня розповідь дає тривожне нове уявлення про те, як росія та її маріонеткові сили в Україні поводяться з тими, хто потрапив у полон.
