Війна

На сході загинув захисник з Донеччини Віталій Киркач-Антоненко. Він чекав на народження донечки

12 лис•Свои.City

Наталія Киркач-Антоненко: "Найсвітліша людина, яку я колись зустрічала в житті" Україна та любов і служіння їй були завжди для нього на першому місці. Це непоправна втрата для патріотичного руху Донеччини. Ми зустрілись в Донецьку у 2004 році під час виборів. Наша спільна проукраїнська позиція зблизила нас на все життя. Моє серце розривається від спустошення і жаху перед майбутнім життям, в якому немає найсвітлішої людини, яку я колись зустрічала в житті. Віталій з дружиною НаталеюФото: Facebook, Наталія Киркач-Антоненко Олег Тягнибок: "Боронив Україну з першого ж дня" 9 листопада у боях проти московських окупантів на Сватівському напрямку загинув наш побратим, військовослужбовець територіальної оборони. Віталій пішов боронити Україну в перший же день повномасштабної війни, брав участь у звільненні Лиману. Віталій з побратимамиФото: Facebook, Наталія Киркач-Антоненко Про Віталія також написали всі українські медіа після того, як він з побратимами копав окопи під Слов"янськом і натрапив на археологічні знахідки — жорна, кераміку, знаряддя праці, які, за попередніми висновками краєзнавців,

датуються IX-XIII століттям. Знахідки передали у Слов"янський краєзнавчий музей. Співчуття родині і близьким. Катерина Боровська: "Ти загинув, захищаючи своє" Ти годував донбаських польових мишей датським сухпаєм. Переживав за дружину та рідних, сидячи в окопах на Донбасі. Ти боронив своє. Свій Слов"янськ. Свій розбитий артою будинок. Свій Донбас. Віталій загинув на Сватівському напрямкуФото: Facebook, Наталія Киркач-Антоненко Ти ж начебто був зовсім нещодавно на ротації і мав трохи відпочити. Побачив дружину, дізнався, що станеш батьком. Ти загинув, захищаючи своє. Ти не зможеш пригорнути до грудей свою дитину, щоб ми змогли пригорнути свою. Міна Сорвіно: "Ти сам став світлом" Тиждень тому ми зустрілися для зйомки у нашому дуже важливому фотопроєкті, а зараз його більше немає: загинув, героїчно борючись за нашу Вітчизну з ненависним, ненависним руснявим вражиной. Ти тримав світло і ділився ним, будучи у фізичному тілі, а зараз і сам став світлом... Загинув, героїчно борючись за нашу Вітчизну з ненависним, ненависним руснявим вражиной Антон Сененко: "Дякую,

що тримав небо" Ти не залишив мені наше із тобою селфі. Воно десь там, у твоєму телефоні. Під час нашої останньої... Не крайньої, саме останньої зустрічі, ти сам підійшов до мене і запропонував сфотографуватися на згадку. Віталій Киркач-АнтоненкоФото: Facebook, Mina Sorvino Минулого тижня, пам"ятаєш? Ніколи не просив, а тут...І я, попри своє неписане правило — робити фото з кимось тільки на свій телефон — поступився твоїй посмішці і абсолютній безпосередності. Перешли мені його якось, га? Віталій, дякую, що тримав небо. Катерина Жемчужникова: "Світ дуже сильно осиротів без цієї Людини" Він родом із села біля Слов"янська, але ми познайомились у Донецьку, коли я ще була студенткою. Тоді він був "свободівцем". Саме він тоді мене зацікавив темою виборів аж так, щоб подивитись на всі ці процеси поближче у 2010 році, а не лише просто піти проголосувати. Віталій Киркач-АнтоненкоФото: Facebook, Kateryna Zhemchuzhnykova Він був надзвичайно красивою людиною в усьому: своїх ідеях, у своєму ставленні до людей, у своїй любові до дружини, у своєму хобі з виготовлення оберегів.

Світ дуже сильно осиротів без цієї Людини... Артур Шевцов: "Ми помстимося за тебе" Пам"ятаю, як під час Всеукраїнського передвиборчого з"їзду "Свободи" у 2012-му році він подарував мені один з оберегів, виготовленням яких займався, а саме "Чорне сонце". Із цим оберегом на шиї я пройшов всі буремні революційні події 2013-2014 років, а потім і складну весну 2014-го. У мене досі залишається враження, що завдяки цьому оберегу я зумів пройти всі ті події цілим і неушкодженим. Востаннє ми з Віталіком бачились дуже давно, десь в році 2015-му або 2016-му в Слов"янську. Віталій Киркач-АнтоненкоФото: Facebook, Віталій Киркач-Антоненко Прощавай, друже! Дякую тобі за те, що ти був одним з нас! Ми тебе ніколи не забудемо і помстимося за тебе! Вічна пам"ять! Родину героя можна підтримати фінансово: Картка Приватбанку Наталії Киркач-Антоненко: 5168 7554 7255 6121; Цільова банка Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8fQD4Fg1KL Я евакуювала 126 тварин до Німеччини. Історія волонтерки з Добропілля Тетяни Пустовойтової Дивіться фільм про мозаїки Маріуполя "Жевріння. Дерево життя". Більшість з них — знищені назавжди Артем Гуртовий загинув, захищаючи рідну Луганщину. Він хотів бути героєм для доньок-двійняток

Читайте ще