Командування військ противника продовжує докладати значних зусиль, аби не допустити подальшого погіршення для себе ситуації на Старобільскому напрямку в районі міста Сватове. Основні свої зусилля воно концентрує північно-західніше міста, а також намагається утримати займані позиції південніше Сватове, де очевидно з’явилась достатньо стійка тенденція, щодо просування передових підрозділів ЗСУ.
З цією метою російське командування на даний момент реалізує цілу низьку заходів, зокрема:
— По рубежу Нижня Дуванка — Новоніканорівка противник достатньо активно облаштовує позиції. В тому числі, принаймні 2 батальйонних району оборони. Все це прикривається підрозділами зі складу 41-ї ЗВА. Скоріш за все, саме вони (ймовірно, 55-ї мсбр) й займуть цей рубіж, якщо ситуація північно-західніше Сватового набуде для противника відверто негативного характеру;
— Для того, щоб покращити ситуацію північно-західніше Сватового, командування військ противника організувало та вже третю добу проводить серію наступальних дій, по напрямкам Куземівка — Новоселівське та Коломийчиха — Стельмахівка з метою відтиснити передові підрозділи ЗСУ від дороги Р-07 на ділянці між Куп’янськом та Сватове.
Успіху не має. В атаках приймає участь до 2-х «змішаних» БТГ зі складу 144-ї мсд (ймовірно, поповнені батальйони 254-го мсп), ще 1 БТГр (зі складу 1-ї гв. ТА, ймовірно 245-го мсп) з Муліно знаходиться у другому ешелоні у готовності бути введеної «для нарощування зусиль» у бій;
— Окремо варто сказати за район південно-західніше Сватового, де ситуація для противника поступово набуває відверто драматичного характеру.
Хто забув, то нагадаю: протягом минулого тижня командування військ противника зосередивши ударне тактичне угрупування (до 3-4 БТГ та рівних їм за обсягами підрозділів) намагалося «нейтралізувати» явну загрозу перерізання дороги Сватове — Кремінна на ділянці Червонопопівка — Житлівка, а також північніше неї, в районі Площанки. Вони 4 рази переходили у наступ і кожного разу він «зривався». Противник був вимушений відходити, або на вихідні рубежи, або взагалі — за дорогу.
Все це тижневе шоу закінчилось тим, що ЗСУ вийшли на ближні підступи до Житлівки і створили реальну загрозу «роз’єднання» Сватівського району оборони й Кремінної.
— Так само, закінчилось й намагання противника «повернутися під Лиман» — просунутись західніше Діброви противнику так й не вдалося.
Більше того, передові підрозділи ЗСУ зайняли по результатам цих боїв достатньо зручне становище по відношенню до самої Кремінної. Хоча, звісно, противник навряд чи погодиться з таким положенням й продовжить докладати зусиль, аби відсунути українські війська як північно-західніше Кремінної, так й просунутись у бік Лиману.
На сьогоднішній день, на цьому напрямку він оперує принаймні 4-ма «штатними» батальйонами зі складу 20-ї ЗВА, і має у своєму розпорядженні 2 «напів-батальйона» БАРС та окремі підрозділи зі складу «стрілецьких батальйонів мобілізаційного резерву» 1-го і 2-го АК (загальною чисельністю до 2-3-х стрілецьких рот без важкого озброєння).
Особливостями дій противника на Старобільському напрямку є: Вагома глибина оперативної побудови військ противника (його окремі резерви розташовані в 40-50 км від лінії фронту).
Поступове нарощування угрупування артилерії противника (відмічаться перекидання відповідних сил та засобів майже у перманентному режимі, як з боку Троїцького, так й з півдня).
Дуже активна діяльність засобів РЕБ противника на цьому напрямку (по певним ознакам,
противник має можливість тут слухати радіо-обмін ЗСУ). Тож, підсумуємо
На Старобільскому напрямку (у широкму сенсі розуміння цього визначення) на сьогоднішній день ситуація набула ознак так званого «оперативного затухання». І хоча ЗСУ продовжують північніше Сіверського Донця, тобто у північній частині Луганської області, дуже повільно просуватися на окремих ділянках та напрямках. Але, явно у гальмуючому режимі.
Противнику шляхом цілої серії масованих контратак та поступовому нарощуванню зусиль у ключових пунктах системи оборони, по-суті, ПОКИ ЩО вдалося зупинити ЗСУ. Наприклад, протягом 2-х минулих діб у район Житлівки у «терміновому порядку», після того, як стало очевидним, що ЗСУ нікуди не відступили і не відійшли, а також дуже близькі до того, щоб «перерізати» дорогу Сватове — Кремінна були перекинуті підрозділи 1-ї мсбр 1-го АК.
Так, повернути собі «рубіж по р. Жеребець», не кажучи за його вологі мрії про Лиман і «вихід на Оскіл», йому не вдалося, і в районі Сватове ситуація продовжує поступово для нього погіршуватися. Але, очевидно, найбільш страшне для противника — прорив та захоплення ЗСУ Сватового та Кремінної, явно відсунулось, як у часі, так й у просторі. Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
